Гаряче обожнюваний мною жанр - вірші про #яженщіну. Як правило, так і називаються, пишуться на один мотив і транслюють у маси одну і ту ж мудрожіночність.
Наприклад, про
"любіть і вєріть" (до речі, зацініть позу для вєріть на 1:06, якщо ви вєрітє не з ногами в розчепірку, сходіть на курси давєрітєльнай розчепірки, інакше в орден #яженщін можуть не прийняти).
Також з візуального ряду дуже подобаються погладжування землі - циркуляція енергій, оце все.
Отже, із чєво же, із чєво сдєлани наши дєвчьонкі. Цитую:
"із пєра самнєнія, із ветачєк і палачєк, цвєтов, із волн тварєнія" (в оригінальному тексті під відео, до речі, ком немає, і це не дивно, бо вєтачками і цвєточками не так вже легко знаходити на клавіатурі розділові знаки).
Що по
"пад кожу нам запєчатал код", який серійний номер у вас з виробництва?
"Ти даріш жизнь" - чисто моє улюблене. Не падаріла жизнь - прочч із #яженщін. І одна справа - жизнь, ти спробуй подаруй світло! Ну, хоч би воду гарячу організувала. Чи вай-фай роздала. В самам дєлє!
