Україна може залишитись без військової підтримки Заходу, якщо | політ технолога ✙
Україна може залишитись без військової підтримки Заходу, якщо вирішить вдатись до ескалації з Росією. Такі результати дослідження Лондонського королівського коледжу та Національної ліверморської лабораторії опублікував The Washingon Post.
В рамках дослідження, 46 колишніх та теперішніх посадовців США та Європи моделювали можливі сценарії дій США, НАТО та Росії, а 17 експертів оцінювали ці сценарії. Загалом, було напрацьовано 19 варіантів розвитку подій.
І це не якісь російські провокатори з британської асоціації любові до Росії. Експерти і установи які моделювали ці сценарії достатньо впливові і авторитетні.
Зовсім не тому, що Захід нас "не любить" (яка страшна ця річ, антропоморфізм у міжнародних відносинах). Просто ми не скуті з ним тим об'ємом взаємних зобов'язань і зв'язків, які би давали нам гарантію в усіх випадках. Довгий час ми робили вигляд, що рухаємося на Захід в обмін на те що Захід робив вигляд, що підтримує нас усебічно.
Підняття ставок з боку РФ стало закликом до підняття ставок і на Заході. Присутність російських військ на кордоні з Україною досі існує і навряд чи їх значення розмивається від будь-яких переможних реляцій з українського боку.
Саме тому нам треба не рухатися стрімголов абикуди, а акуратно виходити із цієї ситуації на інші статус-кво. В цих умовах розмови про те, що ми ось-ось отримаємо ПДЧ в НАТО - гірка ілюзія яка може наробити лише проблем. Бо в разі якщо це питання буде на дійсному рівні реалізації, то РФ матиме значно більше можливостей для зриву, ніж усі інші сторони для нашого захисту, в тому числі і США. У той час як надання ПДЧ все ще залишається умовно неблизьким, російська військова присутність по всій лінії кордону стає абсолютно реальною.
Зокрема, про ряд ризиків в кінці квітня зазначив генерал армії і перший голова СБУ Євген Марчук. За його словами, ПДЧ до НАТО на даному етапі не дає гарантій взагалі (оскільки це не членство) однак істотно посилює російську агресію. Тому заяви про швидке отримання цього статусу Україною мають знаходитися десь між заявами посла України в Німеччині, що ми відновимо ядерний статус в разі якщо нас не приймуть до НАТО і заявами нардепа від Голосу Костенка, що ми вдаримо балістичними ракетами по АЕС на теренах Росії в разі посилення агресії щодо України.
Необхідно залишатися реалістами. "Статуси" Україну не обороняють і не рятують - ми вже на тому етапі, коли нам трохи пізно, оскільки конфлікт вже відбувся і він унеможливлює наш вступ до Альянсу наразі. НАТО це перспектива майбутнього, втім не панацея від російської агресії. Хороша підтримка імунітету, але не ліки.
Тому пріоритетним має бути значно більш приземлена і не така медійна чи популярна мета - стати US major non-NATO ally. Виходити на пряму військову співпрацю з іншими державами, і прямі оборонні договори з США.
Відкатувати статус-кво російської агресії назад, збільшуючи потенційну ціну за розширення агресії. Менше байок про літаки літять будем всім бомбіть ядерною зброєю. Об'єктивна реальність суворіша за наші очікування.
