Купівлю Української правди Томашем Фіалою значна частина медіа | політ технолога ✙
Купівлю Української правди Томашем Фіалою значна частина медіаспоживачів оцінили досить прохолодно. Мовляв, ще одне медіа належатиме олігарху, дожилися.
Втім, ситуація з УП зовсім не така проста і Томаш Фіала теж не є просто "західним пасажиром", що у певний момент вирішив стати впливовим на українському ринку медіа. Усі великі медіа в Україні збиткові за винятком можливо лише пари невеликих самоокупних проектів. А це означає, що купують їх зовсім не з бізнесовими цілями а саме з метою розгортання політичного впливу.
Томаша Фіалу і його дітище Dragon Capital прийнято називати позаочі агентом Демократичної партії США, і часом ця оцінка кочує навіть в українські медіа. Але участь компанії Dragon Capital у підготовці Мотор Січі до продажу китайцям прямо говорить наскільки така оцінка є наївною і поверхневою. Участь в операції КНР по отриманню контролю за стратегічним військовим підприємством виводить Фіалу поза будь-які американські орбіти. Але таке трактування зручне і навіть меметичне для багатьох журналістів і просто громадян, які не досить розуміють "чий Фіала" і хочуть мати швидку відповідь.
Більше того, цілком можливим лишається сценарій де Фіала лише стає публічним власником УП як активу, який і так знаходився в орбіті впливу Віктора Пінчука. Сама УП цілком могла бути "куплена" в часи діяльності Адміністрації президента часів Кучми, яку очолював Литвин. Ряд тодішніх медіа і взагалі приписували йому роман із головредом УП Оленою Притулою. Молоді політики Віктор Пінчук і Андрій Деркач були тоді частиною дніпропетровського крила еліт, на яке опирався Кучма. Під час зняття Литвина з посади глави Верховної Ради в 2003 році Пінчук і Деркач-молодший прямо протестували проти цього у парламенті, належачи до однієї фракції "Трудова Україна". В 2017 році, до речі, Деркач продав своє "Радіо Ера" Фіалі, який і зробив з нього Радио Новое время.
Питання наскільки Фіала безпосередньо залежить від Віктора Пінчука може бути відкритим ще дуже довго. Втім, важливою рисою діяльності Фіали є орієнтація виключно на білий капітал і заробляння на інвестиційних ринках, у той час як сам Пінчук із своїм статусом олігарха має певні проблеми з законністю походження свого капіталу на Заході. Цілком вірогідно, що Фіала виконував функцію легалізації капіталів Пінчука при інвестуванні на фінансових ринках.
Але найбільш забавним є те, як особи типу Фіали, Пінчука і Фрідмана присвоюють собі реноме філантропів, агентів Демократичної партії, ліберальних олігархів і інші оксюморони.
Коли гроші вимиваються з державного бюджету, немає великої різниці наскільки демократично налаштований цей діяч і яка частка вкраденого буде інвестована в демократичні ініціативи.
