Підтвердження руху України до НАТО через ПДЧ сигнал, безумовно | політ технолога ✙

Підтвердження руху України до НАТО через ПДЧ сигнал, безумовно, позитивний. Втім це не поштовх вперед, а саме сигнал зроблений напередодні самміту Байдена-Путіна, який відбудеться в Женеві вже післязавтра.

Наш інформаційний простір достатньо таки розбалансований. Хтось навіть сприймає всерйоз заклики наших можновладців, надати нам ПДЧ або і взагалі статус члена НАТО якомога швидше. Мовляв, друзі, як ви думаєте, це призведе до чогось? А я залишаюся прихильником тієї тези, що міжнародна політика сльозам не вірить, і що у ній нічого не працює автоматично. Якщо РФ підняла ставки у грі (при цьому, кілька разів), то оцінювати наші перспективи в НАТО в оптиці 2008 року, так ніби агресії не було вже не вдасться. Агресія РФ це незаперечний факт, і він навряд чи кудись піде навіть якщо магічним чином ми завтра отримаємо ПДЧ.

До 2014 року надання статусу члена НАТО могло частково замінити нам обороноздатність. І це зрозуміло, була би превенція. Втім зараз вже нічого цю обороноздатність не замінить.
Набагато важливіші за будь-які статуси і меморандуми наразі прямі оборонні договори, укріплення стосунків з партнерами - передусім США, Канадою і Великою Британією. Отримання прямої військової допомоги здатне істотно підвищити ціну агресії, на відміну від ПДЧ, попри те що цей статус нам дійсно потрібний.

У цьому контексті затверджений два дні тому пакет військової допомоги Україні від США у 150 млн доларів значно більш відчутний. Все-таки тому, що контрбатарейні радари, безпілотники і системи зв'язку можна помацати руками. Якщо нам пощастить (а чомусь думається, що так), то при зустрічі Байден і Зеленський підпишуть оборонну угоду, яка розширятиме військову допомогу Україні, в тому числі і летальною зброєю.