Днями відбулася дуже цікава річ. Частину річкового флоту Укра | політ технолога ✙

Днями відбулася дуже цікава річ.
Частину річкового флоту України передали до управління військових. По суті, на річкові катера поставили озброєння і тепер вони належать до ВМС України, являючи собою своєрідне продовження Дніпровської військової річкової флотилії, яку розформували ще у 1949 році. Можна багато теоретизувати про військовий річковий флот, але сусідня недружня Білорусь його має поряд з Україною - дивізіон у Пінську та базу у Лоєві, на самому кордоні. Свого часу Київ і сам був однією із тилових баз Пінської річкової флотилії. Всього Білорусь має на південних кордонах з Україною 19 суден військово-річкового флоту. Тому укріплення півночі України відповідними засобами виглядає доцільним кроком, особливо зважаючи на серйозну важливість регіону у обороні столиці, на що звернена особлива увага після вторгнення військ РФ через північну Київщину і Чорнобильську зону.

Важливо і те, що судна ці передали українським військовим із складу цивільних. Це і єдність фронту і тилу, і хороший приклад усім іншим одночасно. Російські комерційні та інші судна, що перебували в портах України з початку війни арештовані. Було би насправді дуже показово і адекватно передати і їх до управління міністерством оборони України, як передавали річкові судна або російські КРАЗи та іншу техніку, арештовану в українських містах. Втім, їх віддали до відання АМПУ - адміністрації морських портів України.

Очевидно, росіяни прагнуть зберегти контроль над суднами навіть коли вони арештовані державними органами. Технічно це не досить складно: формуються тіньові домовленості між російськими комерційними структурами, потім через непрозорі процедури російське майно перетікає в інші комерційні структури, які формально з РФ вже не пов'язані, але позаочі є консенсус з росіянами. І є серйозні ризики думати, що така доля може чекати і російські судна арештованих російських компаній - тієї ж скандальної "Трансшип", яка працювала і на Півдні України, і в окупованому Криму та в Новоросійську. Бо морські відомства України перенасичені лобістами росіян, вихідцями з проросійського політикуму - заступник міністра інфраструктури який курує морський напрям - ексфункціонер Партії Регіонів та кум Вілкула Юрій Васьков, тощо. Тому в цій сфері потрібне серйозне наведення порядку. Російські судна краще віддати військовим показово, аби іншим компаніям з пропискою в Новоросійську більше не чухалися ручки заводити своїх людей в наші порти, витискати наші компанії з ринку і перетягувати вплив у сфері.

Морська міць України - ціль абсолютно досяжна. Потрібна лише воля, інтерес, і бажання суспільства та державних органів її забезпечити. Не можна давати так просто пастись російським коровам на наших луках - від цього їхні корови жирнішають, а наші - недоїдають. І звісно ж, стратегічна мета цієї війни - забезпечення повноцінного доступу і контролю України над Північним Причорномор'ям у міжнародно визнаних кордонах, тому звільнення Херсона, Маріуполя, Бердянська - необхідне для подальшого стабільного існування України як сильної держави.

За українське море!

https://defence-ua.com/news/vse_dlja_peremogi_vmsu_popovnilis_nezvichnimi_tsivilnimi_sudami_video-7656.html