2021-07-15 20:47:07
В підсумку, не так важливо наскільки узгодженою чи ні з Банковою була відставка Арсена Авакова. Прямий її наслідок у будь-якому разі означатиме більшу участь Авакова в публічній політиці, причому у найбільш конфліктних її виявах. Досі пригадую, як на знак протесту проти обрання Кернеса мером Харкова в 2012 році Аваков будучи його основним конкурентом (від Батьківщини) влаштував гучні мітинги і перекрив тролейбусами одну з вулиць у місті впоперек. Тоді, в принципі, він був лише регіональним гравцем, але так шуміти далеко не всі у тодішній Батьківщині. Попри усе, Аваков створив дуже сильну мережу впливів у різних сферах політикуму, тому він знаходить несподівану підтримку у абсолютно різних колах: від свіжоспеченого ватника Іллі Киви до тимчасового повіреного у справах посольства США Джорджа Кента, з яким зустрічався напередодні відставки. Те як сьогодні Слуга народу, Довіра, Батьківщина, За майбутнє та навіть ОПЗЖ йому аплодували в стінах Ради і як про нього висловлювалися - показник роботи цих мереж впливу. Та і у самій системі МВС людей Авакова лишилося предостатньо, тож матимемо щось дуже подібне до мережі впливу Олександра Турчинова в структурах СБУ, що залишилася там після його керування спецслужбою. Втім, макіавелістський вимір діяльності Авакова зовсім не закликає оцінювати його дії позитивно чи негативно - радше, він є абсолютним втіленням влади позбавленої моралістських упереджень, влади як вона є в українській політиці.
Вихід Авакова обов'язково змінить внутрішню розстановку сил всередині самих МВС. Очевидно, що міністерство в нинішньому форматі - повністю дітище апаратних зусиль Авакова, якому вдалося зібрати в свою орбіту Держприкордонслужбу, ДСНС, створити Нацгвардію як явище. Одним із дуже небезпечних наслідків відставки Авакова може стати переформатування МВС, в ході якого керування Національною гвардією може перейти до орбіти Офісу президента. Ця тема, до речі, підіймалася влітку 2019 року, щойно склала присягу нова каденція Ради, влітку 2020 року, і вже тепер - зокрема учора про таку можливість розповів нардеп від Голосу Ярослав Железняк. І це найбільш небажаний результат відставки, який матиме для нас усіх гіпотетичні довгограючі проблеми.
Акцентую на тому, що де-факто владна команда діє вже в логіці, ніби Україна на виборах 2019 року проголосувавши за Зеленського зробила твердий вибір на користь президентської республіки. Втім, навіть і в президентських республіках ситуація в якій президенту напряму підпорядковуються силові структури що мають політичне значення (Нацгвардія з її функцією охорони громадського порядку під час масових заходів саме така) виглядає дикою, а уявити таке в змішаних республіках тим більше неможливо.
І ось ця тенденція до зминання існуючої структури якої-не-якої української держави з боку Банкової річ дуже проблемна. Нівелювання ролі МЗС на користь Банкової, ручне управління міністрами і фракціями з ОП, удари по корпоративній реформі в Нафтогазі і витискання персоналу з НБУ, причетного до реформ, врешті - спроба перехопити і керування в МВС, потенційно виймаючи Нацгвардію до своєї обойми. ОП збирає під себе усі стратегічні пости і вже прямо говорить про введеня президентської республіки вустами свого представника в КСУ Веніславського. Осінь обіцяє бути цікавою, хоча завищені очікування тут будуть однозначно недоречні.
563 views17:47
П
