Є ІСТОРІЯ! Другий тиждень війни. Я, з іншими волонтерами, в Р | Павлік Волонтер

Є ІСТОРІЯ!

Другий тиждень війни. Я, з іншими волонтерами, в Рівному допомагаю людям, які приїздять до нас з тимчасовоокупованих територій. До мене дзвонять - «Паша, в Олександрії, в дитячий табір заїхали люди з Гостомеля. Голодні, голі, нещасні». Я відразу туди.

Залітаю на територію, а там кілька людей спокійно гуляє, інші в кімнатах відпочивають. У актовому залі багато гум допомоги але людей, які копирсаються в ній, немає. Помітив чоловіка, який сидів на лавочці і палив. Я підійшов до нього, привітався, дізнався, що він сьогодні тільки приїхав, тому відразу запитав: «чим я можу йому допомогти?». І чоловік на повному серйозі говорить: «мені потрібен котячий наповнювач».

Я подумав що у людини шок. Я бачив в новинах таких людей, які стоять в згорівших трусах біля спаленого будинку і такі «де мій бубновий валет?». Можливо і в цієї людини так шок проявляється. Я перепитав у нього «у вас все добре?». Чоловік відповідає: «так, ось готуємось шашлики смажити. Хочете з нами? Може чаю?». Далі ніби він мене вже заспокоював і намагався допомогти. Пізніше він уточнив, що потрібен наповнювач тільки німецький з зеленою стрічкою на упаковці, тому що в інший наповнювач котик не пісяє».
Я подумав: «в сенсі «в інший не пісяє»? Кіт взагалі новини дивився? Покажіть скільки тварин на вокзалі залишили, то він почне в пакетік какать і сам в смітник виносить той пакетик. Коли прилетіли 24го перші ракети, кіт вже мав би біля дверей зі списком стояти і казати «Сергію, не забудь документи і енергетичні батончики».

Звичайно я не буду шукати ніякий котячий наповнювач, херня якась, хоча людині сказав «добре, подивлюся». Щоб не розчаровувати його і не сваритися.
Коли раніше їздив в Київ, мені тато постійно казав «глянь в Києві батарейки в пульт, може там дешевше» і я завжди казав «добре, подивлюся». Хоча ми двоє розуміли, що ніяких батарейок я не буду шукати.

І потім, цей чолові знайшов мій номер тел, якось через інших волонтерів і наступні кілька днів, кожного дня мені писав «так шо там по наповнювачу?». ШО ТАМ ПО НАПОВНЮВАЧУ???
А шо там по коту? Він там тиждень з ноги на ногу скаче і лапками пісюнчик тримає? Його там не сильно роздуло?
Він уявляє, що всі мої друзі копають окопи, заготовлюють коктейлі а я гордо буду йти з наповнювачем для кота і всім хвалитися «кіт посцяти не можу. Рятую»?!

Але написав йому - «не було німецького». І він мені пише «сфоткайте, який є». А ми в цей момент грузили пісок в мішки на блокпости. Думаю «не сильно нагло, якщо я йому цей мішок сфоткаю».

І в цей же момент товариш, з яким я насипав в мішки пісок, каже мені: «а ти знаєш, що ти зі своїм інстаграмом і своєю допомогою людям мотивував мене підняти сраку і прийти до вас засипати пісок в мішки?». Мені так приємно стало… І я вирішив - я знайду наповнювач! Нехай це дрібниця, але ця дрібниця мотивує когось на більшу допомогу.

Тому не варто соромитись ділитися тим, що ви робите. Обов’язково знайдеться людина, яка скаже «допомагати треба тихо», або «я поміг більше, але ж я не хвалюсь». Ніхто не хвалиться! Просто розкажіть про свої хороші справи для того, щоб мотивувати когось! І показати іншим, як всі Українці не сидять без діла! Навіть якщо ви просто за комп’ютером на роботі і комусь задонатили 5 грн - ви маєте право сказати про це іншим!

Так, я купив наповнювач! Власник кота мені дякує. І я, дурень, запитав «може шось ще?».
Він каже «так».
Я завмер.
Він каже «Чи є в Рівному ветеринар, який робить тваринам масаж? Кіт пережив стрес… тому потрібен…»
Я думаю «я знайду йому цього ветеринара! І сам запишусь! Якщо двох запишу, може знижка треба… і мій стрес якось відпускати треба».