Про те як здолати Росію і що ми розуміємо під Перемогою говори | Юрій Сиротюк
Про те як здолати Росію і що ми розуміємо під Перемогою говорили з рідним Тижневик ВО "Свобода"
Що з того вийшло читайте нижче, а ще обов’язково передплатіть тижневик на наступний рік, бо «Свій, до Свого, по Своє!»
# Юрій СИРОТЮК: «Ця війна дає нам можливість помститись за зневагу над нашими батьками і дідами, за голодомори, геноциди, за Базари і Крути…»
Розмова про майбутню перемогу України і її наслідки для світу
Директор Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», народний депутат України VII скликання від ВО «Свобода» Юрій Сиротюк сьогодні воює проти московських загарбників на Бахмутському напрямку в складі 5-го штурмового полку. Нам вдалось зідзвонитись з паном Юрієм і поспілкуватись про актуальне... і глобальне. Про майбутню перемогу України і її наслідки для світу, про надмету цієї війни, про залежність України від допомоги Заходу, про наступальні кампанії ворога і контрнаступ нашої армії…
Україна стане прикладом для усіх поневолених росією народів
«Перемогою України в цій війні буде знищення російського імперіалізму і знищення російської імперії як такої. Це єдина можливість встановлення тривалого миру. Для України перемога означатиме збереження нашої ідентичності, свободи особистої і свободи державної, адже йтиметься про перемогу в екзистенційній світоглядній війні, про перемогу у війні ідентичностей.
Наслідки і значення такої перемоги матимуть глобальний характер. Україна буде прикладом для усіх поневолених росією народів, стане доказом того, що опиратися москві можливо, як і можливо її перемагати на усіх фронтах. Ми повинні поширити свободу на весь простір російської імперії, стати стимулом для інших поневолених народів спробувати поборотись за відновлення власної ідентичності і здобуття суб’єктності. Глобальна перемога над москвою буде можлива тільки тоді, коли проти цього Голіафа ми виставимо армію Давидів. Ми, як ніхто інший розуміємо, що таке бути окупованими, що таке бути рабами на своїй землі й до чого це призводить. Маємо в історії жахливий експеримент над нашою ідентичністю, коли з козацької волелюбної войовничої нації намагалися зробити націю рабів.
Українці мусять остаточно позбутись ілюзій про те, що все буде так, як було до початку повномасштабного вторгнення. Не буде повернення ані до 24 лютого 2022 року, ані до 24 серпня 1991 року. Ніколи на одному геополітичному просторі не зможуть мирно співіснувати незалежна Українська держава, в якій панує українська нація, і російська держава як імперія… як би вона там не називалась.
Або ми знищимо російську імперію і на її просторі допоможемо організувати простір незалежних національних держав, або московити надалі пертимуть на нас. Третього не дано. Повернення назад немає – це ілюзія. Кинувшись в цю річку, ми зможемо вижити тільки тоді, коли допливемо до наступного берега, коли станемо сильнішими. На ту частину суспільства, яка переживає війну через телевізор і думає, що закривши очі, зможе повернутись до 24 лютого, чекає величезне розчарування і глибока внутрішня моральна криза. Повернення назад немає. Повернутись назад можна лише наново переродившись.
Не існує більше тієї України, яка перейшла до нас після розвалу Союзу. Сьогодні ми боремось за нову Україну – за Велику Україну і всіх сенсах, передусім у світоглядно-духовному. Йдеться про країну з новими кордонами, глобальними завдання та амбіціями. Україна має відбутись виключно як велика країна. Як мінімум, йдеться про регіональне лідерство. Ключова проблема України полягала в тому, що всі 30 років Незалежності, будучи географічно найбільшою державою Європи й однією з найчисельніших європейських націй зі славетною історією великих перемог, ми поводились як нікчемна малесенька країна, як дуже дрібна нація. Ми нагадували величезного слона, який, наче страус, заховав голову в пісок.
