Не пишу про побратимів, які пішли у Вічність. І йдуть майже | Юрій Сиротюк

Не пишу про побратимів, які пішли у Вічність.

І йдуть майже щодня.

Знаю, що вони точно Живі і житимуть Вічно.

Мене більше турбують «мертві серед живих».

Ті, хто не бере участі в священній війні, жодним чином.

Хто вірить, що можна сховатися в своїй бульбашці, перечекати, а головне біологічно виживати.

Як потім буде жити серед цих ходячих мертвяків, тим хто повернеться зі Священної війни.

Після війни матимемо болючий розкол суспільства на козаків і «свинопасів».

І одним буде важко зрозуміти інших.

Не можливо.

І тоді, бачачи скільки «мервих на землі», козаки житимуть пам’ятю про Вічних на Небі.