І знову скандал. Національна музична академія України імені П. | Зейгарнік Ефект

І знову скандал. Національна музична академія України імені П.І. Чайковського вирішила обманути систему звичним сталінським прийомом - шароварництвом. Замість того, щоб прибрати присвоєне у 1940 ім'я Пєті, керівництво вирішило призначити Чайковського українцем. Гарна спроба, але так це не працює.

Чому - пояснила у своєму пості у фб Люба Морозова, випускниця закладу, музикознавиця, музична журналістка, художньа керівниця Kyiv Syphony Orchestra, ведуча крутих фкстивалів класичної музики, все не перерахувати, але повірте:

«Вчорашнє рішення Вченої ради НМАУ щодо збереження в назві закладу імені російського композитора Петра Чайковського виглядає як сплановане самогубство. Дражливе для суспільства питання воскресло наприкінці двомісячного затишшя після, нагадаю, скандального інтерв‘ю ректора додатку до британського видання “The Independent“, в якому він висловлюється проти припинення виконання російської музики під час війни.
Консерваторія звикла почуватися кількою в томаті, відмежованою жестяною банкою від навколишнього світу, нечутливого до краси Першого фортепіанного концерту в аранжуванні для оркестру домр. Але реальність пориста. І зараз принцип колективної відповідальності примушує кожного чинити опір одностайному рішенню кількох членів Вченої ради.

Кожен з нас, випускників Академії, зазначає у своїх резюме ім‘я альма матер. І щоразу мусить пояснювати, як країна може однією рукою кенселити Чайковського, а іншою - відстоювати його ім‘я. Відстоювати, зауважу, на принципах етнічного походження («козацького коріння» дідуся) та творчих резиденцій класика в теплу і затишну Малоросію. Кілька тижнів тому ми обурювалися заявам Овсяннікової, щодо того, що у неї, значить, бабуся з Одеси, а тому вона має право називати себе українкою. А політична нація потребує усвідомленої приналежності до спільноти, а не аналізу крові. І ось маємо ідентичну ситуацію.
Я є давнім критиком НМАУ через її закритість, відсутність реформ, тотальну російськомовність, відірваність від західної освіти і не потрібні сучасним студентам рудименти радянської. Зрештою, за суцільний занепад, який призводить до масової міграції молодих талановитих музикантів за кордон. Тепер мені соромно ще й за «Чайковського у вишиванці».

Я вимагаю присвоєння НМАУ імені Бориса Лятошинського як видатного композитора та викладача закладу, без якого не можливі були би процеси модернізації освіти та створення потужної композиторської школи, що стала фундаментом для сучасної української музики.
Я вимагаю негайних реформ в НМАУ, які наблизять заклад до західних стандартів та розірвуть ланцюг зв‘язків з країною-агресором.
І я висловлюю щире обурення усіма членами Вченої ради, які прийняли це рішення. Історія таких вчинків не прощає».

—
Підписати петицію за перейменування на Лятошинського можна за посиланням у кнопці. Або хоча б почитайте текст петиції, він сам по собі крутий.