КЕЛИХ
довгі хвилі невеликі
ходять берегом край бухти
ясним сонцем день налитий
ніби келих призабутий
світла й простору до неба
на тонкій підставі келих
і в розгорнутій де-небудь
книжці вітер сенси стелить
вітер дме у схудлу спину
чи відлюдька чи аскета
келих з ним наполовину
допиває довга спека
час мов хвилі берег креше
вечоріє доля скельця
залишається все менше
хмелю чистого на денці
