ЕЛЕГІЯ
запах переждалих вишень
отерпає в теплій тиші
і простий спориш долішній
стежку випростав за пруг
на тій стежці сам на сам я
пломінкий вогонь згасання
стрів і ніби мить остання
кожна мить горить довкруг
і при тім вогні видніше
споришів вростання в тишу
і ламке жебрацтво вишень
все пекучіше болить —
з нерухомим ликом бранця
світ прозорістю убрався
лиш миттєві бджоли Брамса
зелень золото блакить
з книжки "Білий час", 1999р.
