СЕСТРІ ІРИНІ сонячно до обіду а по обіді дощ вилив до оковид | Сергій Злючий, поезії

СЕСТРІ ІРИНІ

сонячно до обіду
а по обіді дощ
вилив до оковиду
ясну прозорість площ
і вочевидь наблизив
дім три вікна і сад
в золото наче в ризи
кутаючи фасад

там у пташиній тиші
кроками ледь бринить
стежка у найсвітліше
де неповторна мить
промінь відважить листом —
сонячний алкоголь
щирий немов дитинство
двох необачних доль

що відійшли від дому
кинувши злегка кпин
вогкому і п’янкому
вогнищу марноти
вбрали світи і свити
й добре що поміж тим
світу їм не судити
в підсумку золотім

вже незабаром вечір
стане мов тихий дим
заволікати речі
звуки і часу плин
крізь шелестливу осінь
в сутінки озирнись
поки ті суголосні
долі не розійшлись

2008