— Ось мамкині медалі усі, дивися… Я не можу!
— Шановний, поїхали, поки тихо. Їдемо на Дніпро з того, що залишилося від Гуляйполя.Жителі Гуляйполя на Запоріжжі не хочуть залишати власні домівки, попри близькість фронту і постійні обстріли. Але все ж настає час евакуації.
Коли з трьох будинків: батьківського, власного, і будинку дітей, не залишається жодного вцілілого. Коли щомиті на голову може впасти уламок зі стелі чи стіни.
Коли волонтери кваплять, щоб встигнути проскочити до чергового обстрілу, але все ж… все ж треба зачинити двері хати, в якій не залишилося ні даху, ні вікон, не деяких стін.
Щоб зберегти. Зберегти руїну, де під завалами битої цегли ще жевріють спогади про щасливе мирне життя.
Приєднатися до ZN.UA
