Я дуже хочу, щоб для Вікторії і Олександра — і для мільйонів українців — Україна була найкращім місцем для життя і розвитку.
Щоб таланти і підприємці з усього світу вважали нашу країну найкращею для реалізації ідей.
В черговий раз в моєму житті мене називають безвідповідальним мрійником. Як у 1984, 1986, 1989. У 1991. У 1995. У 1998. У 2001. У 2004. У 2010. У 2012. У 2013, 2014… і тепер вже кожного року.
Але нам завжди вдається робити зміни. Не завжди так, як ми цього хотіли б. Але з кожною перемогою — як і з кожною поразкою — ми просуваємось вперед.
Ми — це УРК, Advanter Group, SingularityU Kyiv, Board, Нова Країна, Центр Економічного Відновлення, Advanter Health, Headshot, Payris, Investudio, ZooZy, десятки проєктних команд в ліберальних реформах, десятки наших бізнесів і стартапів.
Навіть в освіті — де мене теж далеко не всі люблять — я пишаюся тим, що мав (і маю) щастя працювати в усіх провідних бізнес-школах і двох найкращих університетах в Украіні (іще в трьох по світу). І як вчить мене мій — ось уже 30 років вчитель і зав. кафедри Кафедра Міжнародної економіки та маркетингу Алла Старостіна: йти вперед, робити те, у що віриш, не давати сили тим, хто тягне назад.
Не боятися змін.
«Безвідповідальність» — це слово тих, хто боїться брати на себе цю саму відповідальність.
Радикальні зміни — це завжди ризик. Але триматися за минуле вже пізно. У відкритому світі для дітей надто багато можливостей. Якщо ми не хочемо втратити їх для України, ми маємо прямо зараз починати домовлятися про тотальну модернізацію країни. І дуже швидко впровадити її одразу після Перемоги.
Слава ЗСУ. Маємо бути достойними наших Героїв.
