Друзі, вранці, за 14 годин я з сім‘єю ледь подолала 380 км, що | Василевська Анжела адвокат

Друзі, вранці, за 14 годин я з сім‘єю ледь подолала 380 км, щоб доїхати до батьківської хати. До Житомира затор на 7,5 годин. Весь цей час не покидав страх відкритого вогню по таким легким мішенням. Водії масово почали їхати по зустрічці, в результаті чого стався затор чернз кілометрів 20. Люди в 4 місцях розламували розподільник, щоб випустити в свою смугу хитропопиків. Ну чисто був колапс. Хто поїхав через Білу церкву їхали на 2 години менше. По дорозі АЗС 60% взагалі закриті, на деяких є лише дизель. На одиницях є все. Картки для оплати не приймають, нал і то не скрізь. Якраз та мережа, де є все - не приймає ні картки ні готівку, а лише через встановлення якогось додатку намагаєшся провести оплату зі своєї карти онлайн. Ми не хотіли морочитись та й поїхали далі, про що потім жалкували наступні 100 км, бо взагалі скрізь пусто. Пощастило біля Жмеринки довлити лімітованих 20 літрів на один бак, за готівку (слава Богу, що так). Я не впевнена, що зараз безпечно повторювати такий же маршрут (ракети з боку Могилів-подільського пролітали в районі 3-х ночі), але якщо наважитесь - то лише з повним баком із самого Києва, з собою готівка і перекус.
Молімося разом!