Аграрний тиждень. Украïна: бізнес, новини, інновації

2021-06-02 12:10:41 Відкрити / Коментувати

2021-06-02 11:18:24 На яку держпідтримку розраховувати сільгоспвиробнику?

Про можливості для агровиробників отримати кошти на розвиток своїх господарств розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час дискусійного раунду «Ключові виклики і законодавчі потреби галузі» в ході XIV Міжнародного молочного конгресу.
За словами урядовця, в даному напрямку існують дві ключові проблеми: вартість ресурсу, тобто величина відсотків, які потрібно сплачувати, та доступність коштів – фізична можливість залучати цей ресурс.
Що пропонує держава для вирішення цієї проблематики:
1. Наразі діє постанова уряду №300 про компенсацію відсотків за залученими кредитами. Торік на це було закладено в бюджеті 1,2 млрд, нині використано 1,09 млн грн.
«Хотів би наголосити: з вересня минулого року мають право отримувати компенсацію відсотків по кредитах й молокопереробні підприємства, а не лише виробники молока», - наголосив Тарас Висоцький.
2. Минулого року Міністерство фінансів розподілило 3,9 млрд грн портфельних гарантій між близько 10 банками – державними і приватними. На початок травня 2,5 млрд грн вже використано, з них 30% позик пішли у сільське господарство.
«Як працює цей механізм? - пояснив Висоцький. - Агровиробник звертається до одного з банків-партнерів держави. Якщо він хоче взяти, наприклад, кредит на будівництво ферми вартістю 100 млн грн, то раніше потрібна була застава на таку ж суму. Тепер її зменшено на 50%, бо на 50 млн грн банку гарантію дає держава. Фактично при існуючій заставі можна залучити вдвічі більше коштів. У кого хороша кредитна історія може отримати і 70% гарантування. Це прискорює отримання фінансування. На 2021 рік в бюджеті передбачено на цю програму ще 10 млрд. Тобто коштів буде достатнє. Їх можна отримати на різні напрямки – тваринництво, рослинництво, переробка».
3. Створення Фонду гарантування вкладів. За словами Тараса Висоцького, цього місяця Верховна Рада має розглянути у другому читанні законопроект 3205-2 про фонд часткового гарантування вкладів. Принцип дії, як і у механізмі з портфельними гарантіями: держава забезпечує їх до 70%. Але у фокусі цієї програми - малі агровиробники, які обробляють до 500 га.
«Фонд - це буде спеціалізована установа, яка також надаватиме консультації. Якщо в агровиробника немає персоналу, який може підготувати необхідні документи, у фонді допоможуть зробити це під ключ», - пояснив заступник міністра, цитує чиновника прес-служба ВАР. Відкрити / Коментувати

2021-06-02 11:18:16 Відкрити / Коментувати

2021-06-02 10:00:56 Аграрні асоціації закликають парламент ухвалити законопроект №2289

Бізнес закликає Верховну Раду України 3 червня винести в пріоритет та ухвалити законопроект №2289 (щодо розблокування імпорту інноваційних засобів захисту рослин (ЗЗР) для державних випробувань в Україні).
Прийняття документу підтримують 16 бізнес- та аграрних асоціацій, громадських об’єднаннь: Американська торгівельна палата в Україні, Європейська бізнес асоціація, ГС "Спілка українських підприємців", ГС «Всеукраїнський аграрний форум», членами якої є ГС «Аграрний союз України», ГС «Всеукраїнська аграрна рада», Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад, ВГО «Українська аграрна конфедерація», Асоціація «Союз птахівників України» та Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу». Підтримують ухвалення законопроекту №2289 також Насіннєва Асоціація України, ГС "Український контроль аграрного захисту", Українська зернова асоціація, Німецько-українська промислово-торговельна палата, Фітосанітарна асоціація України та Асоціація "Українське насіннєве товариство".
Кожен день зволікання з прийняттям законопроекту №2289 в цілому негативно впливає як на економіку, так і на екологію, адже новітні препарати є більш безпечними для здоров’я людини і навколишнього природного середовища, а також блокує відновлення інвестицій в науково-дослідну діяльність в галузі ЗЗР в Україні.
Зважаючи на те, що поточний сезон ще не до кінця втрачено й можна встигнути надати на державні випробування хоча би ряд інноваційних препаратів, а також незабаром починається процес бюджетування компаніями інвестицій в науково-дослідну діяльність в Україні та необхідних для проведення державних випробувань процедурних дій і логістики на наступний сезон, критично важливим є якнайшвидший розгляд і прийняття законопроекту.
Запропоновані зміни дадуть можливість українським аграріям використовувати продукти нового покоління, тим самим підвищуючи врожайність і конкурентоспроможність сільгосппродукції, надаючи можливість якомога раніше реагувати на майбутні виклики в боротьбі зі шкідниками.
Враховуючи надзвичайну важливість та терміновість ухвалення законопроекту №2289, асоціації звернулись до керівництва Верховної Ради України, голів депутатських фракцій та всіх народних депутатів з проханням внести проект закону №2289 до пріоритетних законопроектів та 3 червня підтримати його ухвалення в цілому. Відкрити / Коментувати

2021-06-02 10:00:53 Відкрити / Коментувати

2021-06-01 12:07:47 Торік обсяг внесених добрив на поля України зріс на 19%

За даними Державної служби статистики, у 2020 році збільшилося використання сільгосппідприємствами мінеральних добрив. Так, загальний обсяг внесених міндобрив зріс на 19% до 2,8 млн т діючої речовини. Водночас використання азотних добрив збільшилося на 20% до 1,9 млн т діючої речовини, фосфорних – на 21% до 0,5 млн т діючої речовини, калійних на 13% до 0,4 тис. т діючої речовини.
За словами аналітиків УКАБ, щорічне зростання використання добрив в нашій країні продовжується вже 25 років, починаючи з 1995-го, проте приріст 2020 року вдвічі перевищує середньорічні темпи зростання останніх 5 років. Таке суттєве зростання пов’язане з поліпшенням технології виробництва, відносним зниженням вартості добрив на міжнародних ринках, а також зниженням ставок кредитування, що поліпшило можливості фінансування витрат на посівну.
Такі тенденції є дійсно позитивними, адже Україна продовжує зменшувати розрив між фактичним і науково обґрунтованим рівнем використання добрив. Так, у 1990 році в Україні використання міндобрив становило 4,4 млн т в діючій речовині, що на 57% перевищує поточний рівень. Водночас також вносилося значно більше органічних добрив.
Особливо важливим у цьому контексті є збільшення внесення фосфорних і калійних добрив (переважно в складі комплексних добрив), рівень використання яких наразі є втричі меншим за показник 1990 року. Достатнє внесення добрив компенсує винос поживних речовин урожаєм і забезпечує підтримання та поліпшення родючості ґрунтів.
На жаль, в Україні фактично відсутні розроблені поклади сировини для виробництва фосфорних і калійних добрив, а внутрішнє виробництво таких добрив працює на імпортній сировині та покриває не більше 15% поточних потреб ринку. Так, за 2020 рік було випущено близько 290 тис. т у фізичній вазі комплексних добрив (з умістом фосфору або фосфору та калію). При цьому імпорт таких добрив склав 1,68 млн т переважно з Білорусі, Марокко, Литви та Польщі. Зокрема в Білорусі і Марокко одні з найбільших покладів калію та фосфору в світі, що є основою їх внутрішнього виробництва та конкурентоспроможності на зовнішніх ринках.
Водночас у аграріїв викликають занепокоєння спроби введення обмежень щодо імпорту мінеральних добрив в Україну. Зокрема, обговорюється обмеження імпорту з Білорусі або введення квот загалом на комплексні добрива незалежно від країни на рівні у 1,4 млн тонн. «Фактично навіть в 2020 році це спричинило б дефіцит у 300 тис. т на ринку добрив та позбавило би можливості поліпшувати родючість ґрунтів у наступні роки», - зауважує Роман Сластьон, генеральний директор УКАБ.
Як зазначають експерти УКАБ, подібні заходи призведуть до погіршення конкуренції на ринку мінеральних добрив, посилення монопольного становища, створення дефіциту та неминучого зростання цін на дану продукцію. Згідно дослідження Київської школи економіки, введення квот на імпорт міндобрив має загальний негативний вплив на економіку країни та може призвести до втрат ВВП України в розмірі від $118 до $123 млн. Відкрити / Коментувати

2021-06-01 12:07:44 Відкрити / Коментувати

2021-05-31 18:19:10 Створено й передано під управління Мінагрополітики Державне агентство з меліорації

В Україні офіційно створено Державне агентство з меліорації та рибного господарства. Відповідне рішення № 539 опубліковане на сайті Кабінету Міністрів, повідомив міністр Мінагрополітики Роман Лещенко, передає прес-служба відомства.
«Історичні етапи трансформації аграрної галузі в Україні тривають. Я щасливий повідомити, що на 30-му році незалежності меліоративні системи в країні відроджується - рішенням уряду створено Державне агентство з меліорації. А лідерство у формуванні політики з питань зрошення та дренажу бере на себе Міністерство аграрної політики та продовольства. Я вбачаю у відновленні зрошення та дренажу ключовий інструмент розвитку агросектору економіки та нарощування експортного потенціалу країни, мінімізації впливу клімату на процеси соціально-економічного розвитку регіонів», - сказав міністр.
Серед основних завдань щодо відновлення галузі відповідно до Стратегії зрошення та дренажу до 2030 року Роман Лещенко назвав, зокрема, збереження й відтворення родючості ґрунтів, відновлення та збільшення площ зрошуваних земель та дренажних систем. А ще - стимулювання механізму державно-приватного партнерства, створення передумов для підвищення конкурентоспроможності національного сільгоспвиробництва на світовому ринку. Також поліпшення якості надання послуг і прозорості формування тарифів, модернізація та відновлення меліоративних систем (міжгосподарських і внутрішньогосподарських мереж).
Завдання Мінагрополітики - відродити та інтегрувати повноцінну меліорацію в аграрну політику країни. «Наша ціль поруч із земельною реформою - синхронізувати реалізації іригаційної реформи з презентацією відповідної дорожньої карти та всього пакету відповідних законодавчих актів, зокрема закон про об’єднання водокористувачів вже готовий до першого читання», - додав Р.Лещенко.
«Ми будемо відбудовувати і розширювати меліоративні системи із залученням приватного і державного капіталу. Це проекти, де кошти вкладаються не просто в інфраструктуру. Вони матимуть швидкий і відчутний ефект, бо одразу формують додану вартість, збільшують врожай, кількість робочих місць і повертають деградовані землі в сільськогосподарське користування», - резюмував високопосадовець. Відкрити / Коментувати

2021-05-31 18:19:04 Відкрити / Коментувати

2021-05-31 16:56:24 В Україні прогнозують хороший врожай меду

Незважаючи на несприятливу весну, бджолярі прогнозують хороший врожай меду у 2021 році. “Весна поточного року виявилась не на багато кращою, ніж трік: холодний квітень та прохолодний травень із частими дощами. В таких умовах бджолині сім'ї розвиваються повільно, а пасічники знову були вимушені підгодовувати бджіл”, - розповідає Валерій Курейко, бджоляр із 40-річним досвідом і співвласник Бджоло Садиби “Знатний Мед”.
Окрім того, цього року напередодні сезону не вистачало бджолопакетів. “З одного боку, багато бджіл не пережили зимівлю - у деяких регіонах 40-50%. Одночасно зріс попит на бджолопакети з боку бджолярів, які планують розширити пасіку. Все це призвело до справжнього дефіциту бджолопакетів цієї весни. Отже, до середини травня більшість бджолопакетів для самовивозу була продана, а ціна пакета на ярмарку виросла до 1800 грн”, - говорить експерт.
Але, незважаючи на несприятливу весну, у 2020 році Україна експортувала рекордний обсяг меду - понад 81 тис. тонн. Загальний обсяг виробництва меду, на думку експерта, склав понад 150 тис. тон.
«Враховуючи середній рівень внутрішнього споживання меду в Україні (1 кг на душу населення, хоча насправді ця цифра збільшується), загальний обсяг внутрішнього споживання складає понад 40 тис. т за рік. Обсяг експорту склав 81 тис. т за рік, а на 1 січня 2020 року залишки попереднього врожаю меду складали близько 30 тис. тонн. Якщо скласти ці три цифри, то вочевидь обсяг виробництва меду в Україні торік склав понад 150 тис. тонн”, - вважає Валерій Курейко.
Цього сезону бджолярі також прогнозують хороші медозбори. “Цього року буде добре квітнути акація і липа. Тепла погода з короткочасними дощами сприятиме хорошому виділенню нектару. Також збільшились площі посівних медоносних культур. Через попит на соняшникову олію, посіви соняшника у 2021 р. можуть досягти рекордних 7 млн га. Гречки теж посіяли більше, ніж у минулому році (150 тис. га) через скорочення імпорту із сусідніх країн та в результаті державної підтримки аграріїв по цій культурі. Тому можна зібрати хороший врожай меду. Головне, щоб була достатня кількість бджолосімей, а самі сім'ї були достатньо сильними на момент головного медозбору”, - віздначає Валерій Курейко. Відкрити / Коментувати