Депортація кримських татар і сучасні репресії з боку РФ: Зв | Історія України архів цікаве старовина
Депортація кримських татар і сучасні репресії з боку РФ:
Звинувачення кримських татар у всіх смертних гріхах ‒ найважливіший елемент самовиправдання російської пропаганди за депортацію. Головна претензія до них ‒ це нібито масовий колабораціонізм кримців в усі часи, а особливо ‒ в роки Другої світової війни.
Складна наукова проблема колабораціонізму виривається пропагандистами з контексту, очищається від усіх застережень і подається у вигляді готової формули: «кримські татари ‒ народ-зрадник».
Після її проголошення виправдовувати депортацію зокрема і русифікацію Криму в цілому стає набагато простіше. Фраза: «Вони самі винні», ‒ це універсальний інструмент боротьби за кримську історію.
Існують два публіцистичні різновиди цього міфу ‒ короткий і довгий. Короткий фокусує увагу на так званому «масовому співробітництві з гітлерівцями» в 1941-1944 рр , довгий ‒ шукає коріння «зради» кримських татар у глибині століть.
Насправді ж депортація корінного населення була вигідною радянській владі. Влада СРСР намагалась знищити все, що нагадувало тут про кримських татар. Навіть завезла нове населення та зруйнувала пам’ятки. Понад половину поселень отримали нові назви, без кримськотатарського походження.
Такі радянські міфи навколо виселення кримців створювались, щоб виправдати дії Сталіна, а саме організований ним геноцид. Сьогодні цим вдало користується Путін і продовжує виправдовувати цей злочин, адже тільки так можна пояснити тотальну русифікацію Кримського півострова.
Та правда така, що це виселення народу є «злочином століття», якому немає виправдання.
Аби переконатись в цьому та легко апелювати в дискусіях щодо цих непростих сторінок минулого, пропоную стислі факти та статистику, що розвінчують ці ганебні міфи:
Колабораціонізм серед кримських татар мав місце, але ні про яку «тотальну співпрацю з ворогом» не можна говорити. Жоден народ під нацистською окупацією не уник цього гріху. В лавах Червоної армії та партизанських загонах все одно служило більше кримських татар, ніж у Вермахті.
Абсолютна більшість колабораціоністів-кримців або загинула в боях, або понесла індивідуальну кару (більше ніж тисячі осіб — безневинно), тому змушувати розплачуватись за їхні вчинки цілий народ — це очевидний злочин проти людяності, на які радянська влада була щедрою.
Понад 30 тисяч загиблих протягом року на нових місцях кримських татар однозначно спростовують неосталіністські вигадки про те, що депортація була «благодіянням» чи навіть «спасінням» для кримців.
Сьогодні кримські татари — знову мішень репресій. Наразі в Криму російським окупантом заборонено Меджліс і його члени нині щодня піддаються переслідуванням та іншим репресивним заходам.
Це є черговим свідченням грубого порушення міжнародного гуманітарного права , виявом расової дискримінації, елементом масштабної кампанії залякувань і переслідувань незгодних з окупацією півострова людей з боку Російської Федерації.
Близько 120 громадян України, більшість з яких є кримськими татарами, утримують у в’язницях в очікуванні політично вмотивованих вироків або відбуваючи незаконне «покарання» в окупованому Криму чи на території РФ.
Уже більше ніж 25 тисяч кримських татар після незаконної анексії півострова покинули його територію. Це теж можна назвати депортацією, політичною чи культурною.Сьогодні вони знову мішень репресій, як і колись. Тільки тепер уже Путінських.
Концепція «татар-зрадників» — одна з ключових складових загальноросійського міфу про «исконно русский Крым». Але як би там не було Крим був , є і лишається українським!
Qirim — bu , Ukraina!
