Ризикуючи власним життям і сім'єю, Карло Звіринський протягом восьми років — з 1959 по 1966 рік — підпільно виховував молоде художнє покоління шестидесятників. З настанням темряви у крихітній львівській квартирі збиралася таємна художня академія. Телефон доводилося накривати подушкою (бо раптом прослуховують), а всі «свої» знали таємний спосіб дзвонити у двері.
Учнями цієї академії були Іван Марчук, Зеновій Флінта, Стефанія Шабатура, Петро Маркович та багато інших.
Читайте нашу нову статтю про підпільну школу Звіринського: https://amnesia.in.ua/zvirynskiy
