​​ З Днем Незалежності! Ще рік тому мене осінило — русні торб | Анахронізм

​​ З Днем Незалежності!

Ще рік тому мене осінило — русні торба. Правда тоді я не думав про русню, яка в росії, на неї я вже давно забив болт. Я мав на увазі лише наших совкових співгромадян, за якими спостерігав роками.

Те, що українськість в Україні домінуватиме, здавалося незворотним, і купу маркерів вказувало на це. Проросійська частина українського суспільства, як і російське суспільство загалом, справді вражали своєю імпотентністю

Чи помічали ви, хто ходив в Україні на проросійські мітинги? У мене ось із дитинства склалося враження, що якщо мітинг проукраїнський, то на ньому присутні студенти, активісти, інтелігенція та решта небайдужих громадян, які прийшли туди з власної ініціативи.

Якщо ж мітинг проросійський, то на ньому переважно сходиться якесь місиво зігнаних бюджетників і проплаченої гопоти, яку звідусіль звозять автобусами, + та частина пенсіонерів, яка мізками залишилась в срср

Якщо б проросійські мітинги не курувалися й не проплачувалися "великими дядями", то скільки б людей ходили на публічні збіговиська опзж? Вата просто б за звичкою вболівала за расєю втикаючи телевізор і ведучи інтернет-війни, чекаючи поки прийде росія й “наведе лад”. А виходити на вулицю самим і боротися за свої переконання — це точно не про "рускій мір". Це про Українців.

Поки Українці воюють, волонтерять, донатять та працюють, чим займаються проросійські ждуни? Мовчать тапочком і ждуть. Як на мене, це ілюструє сутність обох суспільств: те, хто такі Українці, і те, хто такі росіяни та інші любителі "руского міра".

Українство вимагає активізму, руснявість передбачає пасивність. Якби ми воювали не силою зброї, а силою громадянського суспільства, то Україна б винесла росію за три дні, я впевнений

Тому ми й незалежні. Слава Україні!