Коваленко LIVE

2020-06-08 12:42:47 Чимало старих технологів цеховиків у кампанії 2020 в регіонах будуть ставити знову на районні газети.

Розписують партійні мільйони на це часто з метою їх освоїти.

І це в той час, коли є нові інструменти, які дадуть набагато кращий мобілізаційний результат по роботі з виборцем. Наприклад, Вайбер. Найпопулярніший додаток в Україні, який об‘єднує аудиторії навіть маленьких сіл у спільнотах. І партійна пропаганда через Вайбер дешевша та ефективніша, ніж через макулатуру.

На щастя, на Вайбер роблять ставку адекватні технологи, які розглядають його як одну із точок входу у власних кампаніях. Набагато ефективнішу за газетки. Бо Вайбером користуються навіть старі люди - є відповідна статистика.

Чому ж до Вайбера обережно ставляться інші?

По-перше, на ньому не особливо можна «розпиляти» партійний бюджет :) ну нема там мільйонів :)

По-друге, кампаніями часто займаються досить старі кадри, які вже не здатні виходити за рамки та працювати не по шаблону. І банально не розуміють, навіщо це їм. А їхні замовники - такі ж застарілі люди :)

І ось саме вони програють ці вибори ;) Відкрити / Коментувати

2020-06-06 21:59:26 Журналістика - це великі можливості. Кожна людина, що приходить у професію, при бажанні отримує фундамент до свого особистісного зростання:

- Доступ до людей зі статусом, знайомства, зв‘язки;

- Можливість розширити світогляд;

- Зрозуміти, як працюють системи та доторкнутися до кулуару;

- Навчитися працювати з інформацією та продавати її споживачу;

- Зрозуміти, як працює пропаганда, як створюються інформаційні кампанії та маніпуляції;

- Глибоко аналізувати системні процеси і користуватися перевагами свого мислення; розуміти та відчувати суспільство;

- Знати все раніше за інших;

- Розвивати креативне мислення

Перелік може бути значно ширший. Але за 10 років у професії, з якої на даному етапі я пішов, практично не зустрічав досвідчених журналістів, які займалися б виключно цією роботою. Кожен з них затребуваний в інших сферах: викладацькій діяльності, піарі, комунікаціях, діджиталі, у політиці чи консалтингу...

Бо ніхто не знає краще за журналіста, як працювати з інформацією. Ніхто не вміє краще за журналіста передбачати інформаційні атаки та їх створювати, бачити слабкі сторони та зміщувати акценти, комунікувати, консультувати та працювати з репутацією. І саме журналісти можуть формувати повістку життя країни, або ж бути інструментом в руках інших для її формування.

Журналіст приходить з народу, стає посередником між кимось і чимось, а згодом вільно почуває себе у будь-якій системі.

Ця професія дарує шлях до участі в глибинних процесах. Не всі можуть ним піти.

Та кожному журналісту доводиться зустрічати в нашому суспільстві людей обмежених, що мислять примітивно, не здатних почути аргументи і поради через власну необізнаність. Для багатьох - це драма. Інші ж бачать у цьому можливості.

Зі святом всіх журналістів. Ви різні, але без вас не буде системи! Відкрити / Коментувати

2020-06-03 22:40:22 Піар-кейс: як викрутити мертву історію про «ЛДНР»

Зараз спостерігаю за, мабуть, одним з найбільш цікавих і складних політичних кейсів. Ось він.

1. Тобі потрібен сценарій миру на Донбасі та домовленості з РФ. Але є відверте протистояння у групах впливу, ситуація хитається інструментом вулиці, тебе критикують прозахідні ЗМІ, різні телеканали. Окремі сили відверто зривають процес.

2. Інформація про переговори регулярно зливається в ЗМІ. Історія з Консультаційною радою опиняється в Дзеркалі тижня. Цей момент відверто прошльопали. Хвиля зради, доводиться заморозити медійну активність і просування питання.

3. Стартує скандал зі злитими плівками брата. Доводиться пояснювати медіа, що історія замовна. Але вона впливає на стосунки з групами впливу і трошки обрізає крила. Та її вдається загасити.

4. Тема Донбасу і переговорів в ТКГ - це суцільна зрада. Медійно ця історія приречена. Навіть Сивохо б‘ють. Деякі заступники починають неприховану кампанію і вже публічно мітять на твоє крісло. Один з них технічно і брудно збивається скандалом з Епіцентром і Мрією. Залишається другий, не дуже освічений, але амбітний. Небезпечний суперник, хоч і з купою провалів у регіональній політиці.

5. Та в цих умовах тему Донбасу потрібно рухати далі. Час піджимає. А для цього треба вирішити низку задач. Домовитися в групах впливу, взяти радників, зблизитися хоч і суто інтересово з Аваковим, маргіналізувати вулицю (тут вона сама дуже вдало постаралась), і посилитися медійно. Ти маєш більше не асоціюватися зі зрадою. Більше не може бути розмов про гру на стороні Росії. Під це медійно прокачується теза про жорстке протистояння за українські інтереси в ТКГ.

Туди таки хочуть завести представників переселенців з Донбасу з нашої сторони.

6. Постійно педалюється теза, що вибори на Донбасі відбудуться тільки після виведення іноземних військ та взяття під контроль кордону. Тільки так, не інакше. Але вибори ж мають пройти вже восени разом з місцевими. А ще закидується інформація про холод між Україною та Росією у діалозі про ОРДЛО. Козак теж охолов. Жорстке протистояння триває...

7. З‘являється Гордон із інтерв‘ю з Поклонською і Гіркіним. А в студії Шустера опитування, де більше 60% українців підтримують інтерв‘ю журналістів з бойовиками, представниками ОРДЛО. Інформаційно тема переговорів з ЛДНР запущена.

8. А потім - Берлін. Одразу після Козака. Інтерв‘ю про необхідність Консультаційної ради із залученням громадянського суспільства ЛДНР німецьким ЗМІ. А далі...Захід має це підтримати. Закон про референдум, мабуть, буде влітку. Народ теж підтримає переговори з ЛДНР? Побачимо, але український народ голосував за різне. Влада ж буде виконувати волю народу.

....

Це дуже коротко та поверхнево про кейс Єрмака. Можна скільки завгодно аналізувати створення партій-прокладок Кличком під місцеві вибори, «дерегіоналізацію» Гончаренка в патріота, розпродаж місць Шарієм у своїй порожній партії, яка набирає рейтинги завдяки діджиталу і мові, котру розуміє гопота... Можна дивуватися існуванню «Голосу» без позиції та ідеї... Але кейс Донбасу, приречений політично, дуже цікавий технологічно.

Я утримаюсь від оцінок. Відкрити / Коментувати

2020-06-03 10:03:33 Дав коментар Оксані Мороз для матеріалу в Українській правді по Telegram ринку та маніпуляціях. Хороша стаття по діджиталу і фейкам, рекомендую.

https://www.pravda.com.ua/articles/2020/06/3/7254228/ Відкрити / Коментувати

2020-06-03 00:24:27 Правди більше не існує. Ми самі її знищили власними інформаційними і піар-війнами. Ми розмили саме поняття «правда», істина чи факт. Сьогодні перемагає той, хто краще маніпулює, зомбує, створює паралельну реальність, у яку потрапляють неосвічені та не готові фільтрувати інформацію мізки.

Перемагає той, хто вміє працювати із сучасними інструментами пропаганди. Використовує діджитал технології, створює нові точки входу в людську свідомість. Мова не тільки про вибори - мова про майбутнє.

Є одиниці, які шукають факти, але вони програють. Бо є сотні професійних маніпуляторів, котрі заробляють гроші на брехні і створенні тисяч паралельних реальностей і чорних дір, у які можна потрапити, прочитавши кілька постів у Телеграмі, Вайбері, подивитися на Ютубі. І зажувати це ТБ з онлайн-ЗМІ. Але ви їм не вірите - тікаєте від цих пасток в капкани аноніму.

Реальність розмита журналістами, піарниками, медійними кілерами, цілими командами професійних брехунів. Тих, хто нападає і тих, хто відбиває атаки, щоб потім атакувати у відповідь.

І, так, люди в цьому світі - лише м‘ясо. Звичайні цифри, що допомагають заробляти.

Жорстоко? Ні. А може, це і є ваша правда? Відкрити / Коментувати

2020-05-29 20:58:05 Telegram, Viber, YouTube та місцеві вибори

Однією з особливостей місцевих виборів 2020 стане використання більшої кількості платформ для «обробки» виборців.

Якщо в 2015 році політики використовували добре знайомі традиційні онлайн і друковані ЗМІ, створювали свої партійні газетки, йшли на ТБ і працювали з Фейсбуком та Твіттером, то в 2020 році майданчиків побільшає.

Ось кілька трендів окрім Фейсбука

1. Вайбер - він досі недооцінений. У той час, коли політики все одно ставитимуть на Фейсбук, Вайбер є найбільш популярним додатком в Україні та СНД . І саме Вайбер охоплює аудиторію, що найбільше ведеться на гречку і фейки - старше покоління, різного роду мамочки в батьківських групах, що розповсюджують історії про вертольоти, з яких оброблятимуть міста від коронавірусу. Зручна ця платформа ще й тому, що там нема фільтрів від фейків. А велика кількість користувачів різношерстної аудиторії забезпечує поширення чуток «від Петі, до сусіда Васі» і далі зі швидкістю світла. Чутки є невід‘ємною складовою політичних кампаній. А населення України у своїй переважній більшості не вміє споживати, працювати та аналізувати інформацію.

Ви теж сміялися з бабусь, які вірять всьому, що пишуть газети і кажуть по ТБ? Радянський Союз?

Ваші онуки будуть ржати з вас, тільки через Вайбер. Особливо це помітно, коли стосується малих населених пунктів. Ще й розкачати народ за допомогою Вайбера можна роботою в мікро-групах, як це було у Нових Санжарах - про це писало видання Тексти. Тому Вайбер буде точкою входу для роботи з населенням під час цих виборів.

2. Телеграм - це платформа, де сконцентрована переважно молода аудиторія, середнього достатку. І купа ВІПів, які граються в політику.

Український сегмент ТГ перевалив за 3 млн. Анонімні політичні канали легалізувалися через ЗМІ завдяки виборам 2019. Бо ще в 2018 році їх практично не помічали, а сама мережа асоціювалася виключно з росіянами. В підсумку, легалайз відбувся завдяки багатьом власникам проросійських ЗМІ, які і вклалися в сітки каналів в Україні та об‘єднали їх з російськими мережами. Зрозуміло, що зараз політичне поле ТГ використовують як представники «зеленої» команди різних мастей: кварталівські, коломойські-дубінські, шарій, курченківські, а також впливові гравці різних секторів економіки та регіональні еліти. В ТГ вкладати було модно рік тому, зараз сітки оновлюються, розширюються, точково працюють в регіонах і різних сферах.

На виборах вже йде скупка, наприклад, Київських каналів з аудиторією 10 тисяч +. На біржах ще в квітні продавалися канали коронавірусної тематики, які швидко і органічно росли на паніці і контенті, а зараз їх трансформують в політичні ресурси. Головна перевага ТГ - це точковий доступ до часто якісної аудиторії. Людей, що вирішують долі. Тому там і крутяться гроші. Зараз соцмережа переживе другий етап перенасичення. Відбудеться черговий виток відмирання частини старих каналів і їх заміна новими, а також ріст каналів-бульбашок під вибори

3. Глобально зростає роль YouTube. Але поки професійно користуються ним одиниці політиків, які наймають для цього окремі команди. Бо це дорого - місячні бюджети +- $10 К без якогось прогнозування масштабування люди витрачати не ризикують. І хоч Ютуб в нас є другим сайтом за популярністю після Гугла, і в цій ніші зростають ЛОМи набагато активніше, ніж у Фейсбуці - ще й нема «політичної цензури», послуги діджитал досить дорогі.

Наслідком є використання платформи для ситуативної реклами політичних роликів кандидатів. Не кожен масштабується як Зеленський із сіткою. Чи Гончаренко...Хоча приклад Дубінського доводить - впізнаваність на Тб можна конвертувати в роботу на Ютуб, як кажуть, «на колінці». Але важлива деталь - російськомовний контент тут заходить на ура. Україномовний...ноу. Відкрити / Коментувати

2020-05-28 13:23:05 https://detector.media/community/article/177508/2020-05-28-u-depoua-zminivsya-golovnii-redaktor/ Відкрити / Коментувати

2020-05-28 09:35:22 Сьогодні я завершую свою роботу на посаді головного редактора Depo.ua. П‘ять років на проекті - великий термін для мене. Тому прийняв рішення рухатися далі.

В публічному просторі залишусь, але ближчим часом стосунку до традиційних ЗМІ не матиму. Відкрити / Коментувати

2020-05-24 19:25:45 Рух опору капітуляції навіть маргіналізувати непотрібно. Вони самі це роблять краще, ніж хтось інший.

Потрібно просто зібрати на сцені все найгірше, що було інформаційним інструментом епохи Порошенка. І дозволити говорити. Я кажу про Пояркова, Гайдукевича. Про Таню Чорновіл та багатьох інших. Які несуть відвертий абсурд.

Зібрати людей, які всі 5 років за гроші Порошенка вбивали його ж рейтинг...Бо професіоналам шляхи були перекриті ось такими от людьми, які тоді і сьогодні просто освоюють партійні бюджети, забезпечують теплу ванну. А Порошенко любить теплу ванну. Дуже любить. І людей цих він цінує саме за це.

Рух опору капітуляції - це своєрідний кадровий потенціал штабу ЄС і Петра Порошенка. Як маркер, за яким його можна оцінювати. В ЄС не захотіли нічого видумувати, змінювати комунікаційну стратегію і тепер просто паразитують на негативних настроях та відсутності опозиційних конкурентів як таких. Власними ж руками маргіналізуючи опозицію.

А різнопартійна опозиційна дрібнота, яка забезпечує масовку на подібних акціях, щоб Поярков та інші могли розраховувати на оплески у відповідь на свої «примудрості» зі сцени, швидше за все, заробляє якусь копійчину. Як і Нацкорпус. Просто нагадаю, що ці браві хлопці були в авангарді на акціях проти Порошенка весною минулого року. І були союзниками Шарія :) Але тепер вони разом з...Порошенком, хоч і неофіційно. А Шарій проти них :)

І про теплу ванну. Влада нинішня цим так само страждає. Проте, скоро в Медведчука буде 50% великих ТБ-каналів... І буде вже не до жартів. Відкрити / Коментувати

2020-05-21 23:37:34 В продовження теми https://t.me/andriykovi/789. Людей, які голосували за Зеленського на Півдні та Сході активно, а ближче до виборів будуть ще активніше переконувати, що Зеленський = Порошенко. Останнім часом такі речі помітні не тільки в Шарія чи на медійних ресурсах ОПЗЖ, але й в каналах пулу Дубінського, який раніше заявляв про симпатію до партії Шарія. Відкрити / Коментувати