«Всі українці – усі повинні стати в свої ряди під українську к | Андрій Міщенко || офіційний канал
«Всі українці – усі повинні стати в свої ряди під українську корогву. Всі ставаймо: не сміє ні один з нас бути в чужих рядах. Які б не були гарні та принадні написи та наліпки на чужих рядах – не спокушаймося… Хто лишиться в чужих рядах, той вчинить зраду проти свого народу…»
(М. Міхновський Передовиця з часопису «Сніп», Харків 9 вересня 1912р.)
«… на Україні, як ніде в світі, питання соціально-економічне є заразом питанням національним»
(М. Міхновський. Робітницька справа в програмі УНП)
«Москофільство, ця страшенно смертна хвороба для української нації, що і досі значної сили»
(М. Міхновський. Справа української інтелігенції в програмі української народної партії)
«Усі нещастя, що до цього часу терпить український народ від того, що він до останніх часів не поглядав на свою справу національно, а соціально: він не мав ідеалу самостійної України»
(М. Міхновський. Справа української інтелігенції в програмі української народної партії)
«Не за «академічну свободу» нам треба боротися, а за саму академію, за право мати її своєю, національною власністю …»
(М. Міхновський. Справа української інтелігенції в програмі української народної партії)
«Українська нація мусить скинути панування чужинців, бо вони огиджують саму душу нації. Мусить добути собі свободу, хоч би захиталася ціла Росія! Мусить добути своє визволення з рабства національного та політичного, хоч би пролилися ріки крові…»
(М. Міхновський. Відкритий лист до російського міністра внутрішніх справ Сіпягіна)
«Здебільшого під юшкою інтернаціоналізму або космополітизму українському народові накидають обрусіння або полонізацію. Сі чудернацькі інтернаціоналісти не розуміють, що замість все людства вони пхають нам буржуазну та бюрократичну державу…»
(М. Міхновський. Націоналізм і космополітизм. 1906)
«Раніше чи пізніше ми однаково повинні виступити самостійно – отже, чим швидше тим краще. Чим швидше тим краще, бо віддаючи наші голоси на користь чужинців, ми марнуємо наші сили, ми деморалізуємо себе самих і, корисне діло, дуримо себе. Ся облуда повинна геть розвіятися.
Нам ні на кого надіятись, через те ходімо самі. Ходім самі, не біймось і не лякамось. Адже під нами є наш власний міцний грунт.
Але ходімо відразу певною ходою, не хитаючись, не вагаючись і не збочуючи. Ми дійдемо до своєї мети»
(М. Міхновський. Сніп. 29 квітня 1912р.)
«Ми можемо в запалі, в захоплені зробити велетенський вчинок, але цілком нездатні шляхом дрібної, планової, невпинної праці бути творцями великих подій. А тим часом тільки сі останні події суть довговічні, довготривалі не скороминущі, для цілих поколінь важні, для виконання нашої будучини корисні…»
(М. Міхновський. Передовиця з часопису «Сніп», Харків, 9 вересня 1912.)
«… найбільше лихо сучасне на Вкраїні – се «сини хохлуш», які плекають і загострюють московський шовінізм відносно українців»
(М. Міхновський. Передовиця з часопису «Сніп», Харків, 16 вересня 1912.)
Усі ці цитати з збірника праць М. Міхновський. Суспільно-політичні твори, що вийшли у «Смолоскипі» в 2015 році. Микола Міхновський був людиною, що на десятки років випередив існуючу суспільну свідомість, а для когось як виявилося і більш ніж на сотню. Автор ідеї-мети – Самостійної України доклав титанічних зусиль, щоб цю мету реалізувати. Був оббріханий, піддавався нещадному тиску і навіть мусів дещо поступитися в бік пануючого тоді соціалізму. Переконаний не можливо бути державним діячем в Україні, не знаючи історії життя та ідей Миколи Міхновського. Хоча б для того, щоб не повторити трагічних для нації помилок. (із тюремного щоденника за вівторок 29 вересня 2015 року)
