В каналі однієї популярної гештальт-психологині побачила її ду | Сенси та когніції

В каналі однієї популярної гештальт-психологині побачила її думку про те, що КПТ - це симптоматичне лікування, яке не зачіпає ядро травми, наприклад з панічними атаками. Під постом було кілька коментарів, де писали, що КПТ - це інструмент, який допомагає тільки після глибинної терапії, що "не зайшло через необхідність виконувати домашку". І ще був коментар про те як глибоко людина копнула травму дитинства з КПТ- терапевтом після початкової роботи з ГТР (генералізованим тривожним розладом) і що все залежить від терапевта.

Абсолютна згодна з останньою думкою. Я поки тільки в процесі вивчення КПТ, але мені здається, що вона глибша за лікування симптоматики. Доречі, наступного тижня продовжу розпочату і призупинену два місяці тому через нестабільний єгипетський інтернет тому КПТ-терапію, бо дуже хочу відчути на собі, як це працює. А поки продовжую навчання та нарешті читаю на папері "Вступ у КПТ" Девіда Вестбрука та ін.

Доречі, що ви думаєте про різні види терапій? Чи пробували КПТ на собі?