Клуб Анонімних Авторів

2022-08-31 09:00:07 ​Чудово знаходити навколо речі, які допомагають творити.
Але, на жаль, існують і ті, що заважають творчості, гальмують її.

Що це за речі в моєму випадку?

Соціальні мережі.
Як воно часто буває: заходиш в інстаграм, щоб надихнутися на творчість, а в результаті ловиш себе на безцільному скролінгу стрічки протягом години, коли можна було творити. Тому перед роботою варто відкласти телефон якомога далі й вимкнути сповіщення, щоб не було спокуси заглянути, що там.

Розмовляти перед тим, як зробиш роботу.
Так хочеться розказати всьому світу, якою класною буде книжка. Але часто після таких розповідей кудись зникає бажання працювати над нею. Якщо ви помічали за собою таке, то краще трохи притримати в секреті деталі історії. Але ніхто не забороняє показувати процес, ділитися думками й переживаннями.

Фізична втома.
Якщо після розумової роботи фізичне навантаження сприймається за спосіб відпочити, то навпаки це не працює. Після роботи в саду, довгої прогулянки містом на ногах або іншого виду активності, який спричиняє хай і приємну, але втому, хотітиметься лише прилягти, подивитися фільм чи почитати, але вже точно не творити.

Побут.
Ні, я не кажу, що вам потрібна покоївка, щоб займатися творчістю. Навпаки, займаючись хатніми справами, ви матимете час подумати над ідеями чи раптово знайти рішення, як вийти із заплутаного моменту. Але побут шкодить, якщо він іде перед безпосередньою творчістю. Тож ліпше спочатку творити, а вже потім навести порядок і приготувати обід.

Зависокі очікування.
З першої спроби отримати гарний результат майже ніколи неможливо. Але з практикою приходить успіх. Саме тому так важливо не ставити перед собою завищені очікування із самого початку. Адже якщо вони не виправдаються, ви втратите мотивацію творити далі й можете так і не дізнатися, на що насправді знатні. Творчість потребує постійної практики, так ви вдосконалюєтесь і стаєте кращими.

Поділіться з друзями, яким теж важливо мінімізувати фактори, що заважають творити.

А які речі негативно впливають на вашу творчість? Поділіться зі мною в коментарях Відкрити / Коментувати

2022-08-29 08:35:15 ​Творчість потребує постійної підтримки й залученості.
Для цього автори постійно наповнюють себе енергією, аби могти її віддавати тому, над чим працюють.

Для себе я виділила кілька речей, які наповнюють мене та допомагають мені творити. Ділюся ними в каруселі

Сон.
Повноцінний, здоровий сон допомагає перезавантажитись і набратися сил, тому він такий важливий для творчих. Коли ми втомлені, то енергії для творчості не лишається, але варто добре виспатись – і ви вже готові творити нове.

Мистецтво.
Оточіть себе всім, що допомагає вашій творчості. Читайте хороші й, найголовніше, цікаві для вас книги, споглядайте картини, які вам подобаються, слухайте улюблену музику. Так ви не лише забезпечите собі гарний настрій, а й знайдете ідеї для власних творів.

Графік.
Творчість вимагає дотримання графіку, інакше процес займатиме занадто багато часу, від чого спадатиме мотивація до отримання результату. Тому важливо працювати регулярно, щодня, бажано в один і той самий час – тоді ви бачитимете помітний прогрес.

Прогулянки.
Моя найсильніша натхненниця – природа. У ній стільки секретів і прекрасних деталей, що лиш помічай і встигай записувати. Тому я часто гуляю наодинці або з Розою, і саме під час таких прогулянок на думку спадають класні ідеї або чіткіше вимальовуються деталі сюжету, над яким працюю.

Навчання.
Дізнаватися нове, пізнавати речі, яких раніше не знали, розширювати світогляд, слухати корисні лекції (не завжди саме про творчість), розмовляти про мистецтво – так ми доповнюємо ту базу знань, на основі яких потім творимо. А що ширший наш світогляд, повніші знання, то більше тем може охопити наша творчість.

Поділіться з друзями, щоб вони теж спробували внести у своє життя ці 5 речей для допомоги творчості.

А що допомагає творити вам? Поділіться в коментарях зі мною та колегами Відкрити / Коментувати

2022-08-26 09:00:04 ​У кожного автора свій підхід до редагування, а за роки практики вони віднайшли свої фішки для максимального покращення своїх текстів.

Зібрала кілька прикладів процесу редагування наших старших колег

Марсель Пруст.
У Пруста був надзвичайно складний процес написання та переписування. Він переплітав уривки, іноді написані з інтервалом у роки, заповнював поля доповненнями, а коли місця бракувало, дописував на смужках паперу, приклеєних до сторінок. Згодом він друкував "чисту" копію, але це не означало кінець переписування, яке тривало до останніх етапів коректури.

Ернест Гемінгвей.
Був досить суворим до себе в плані редагування. Він давав своїм романам чи оповіданням трохи часу охолонути, перш ніж повернутися до них. Часто редагував доти, поки більше ніколи не хотів читати свою історію. Але був дуже дисциплінованим і говорив про те, що головне – знати, що можна видалити.

Стівен Кінг.
Кінг дотримується думки, що пишете, то робите це для себе, але коли починаєте редагувати, то переписуєте текст для всіх інших, тому бажано отримати сторонні думки. Письмо йде за внутрішніми підказками, а ефективне редагування здійснюється за допомогою зовнішньої критики та пропозицій.

Курт Воннегут.
Кожне речення повинне робити одну з двох речей – розкривати характер або розвивати дію. Якщо на етапі редагування він помічав, що речення не просунуло сюжет вперед або суттєво не доповнило історію, отже, воно не заслуговує бути в тексті, тому сміливо видаляється.

Джон Стейнбек.
Редагуючи діалоги, промовляв їх уголос, бо був переконаний, що тільки таким чином вони будуть звучати, як справжня мова. Читаючи діалоги вголос, можна вловити нюанси, які роблять мовлення персонажів штучним, і виправити їх. Крім того, якраз на етапі редагування можна додати певні мовленнєві фішки, що виділятимуть персонажів.

Збережіть допис, щоб мати під рукою підказки з редагування від відомих колег. Відкрити / Коментувати

2022-08-24 09:00:05 ​Редагування часто лякає авторів на початку письменницького шляху, а то й відштовхує. Бо коли ти пишеш, то насолоджуєшся творчим потоком. А от редагування видається клопіткою справою, до якої навіть не знаєш, звідки підійти.

Сьогодні розповідаю, як редагувати в задоволення, аби цей процес не стомлював і не лякав своїми умовностями

Визначте об’єм на день і рухайтесь відповідно.
Пам'ятайте про реалістичність цілі та відповідність її вашому щоденному графікові. Спробуйте відредагувати один раз, щоб зрозуміти комфортний для вас об'єм і надалі плануйте, відштовхуючись від цього. Якщо вийде більше – чудово.

Відпускайте, коли вже все зробили.
Знаю, як сильно хочеться довести текст до ідеалу. Тому ми схильні аж занадто прискіпуватись до себе, знаходити все нові й нові недосконалості й виправляти, виправляти. Але коли ви розумієте, що вже відредагували все можливе – дайте текстові спокій. Після внесення правок редактором ви ще матимете над чим попрацювати.

Допомагайте собі програмами для перевірки граматики.
Перевірити текст на друкарські, пунктуаційні, граматичні й лексичні помилки допоможуть спеціальні програми, які значно полегшать вам життя на етапі редагування. Я використовую з цією метою LanguageTool, який можна встановити собі в браузер, аби він перевіряв вас і в інших випадках.

Якщо хочете переписати – перепишіть.
Розумієте, що деякі моменти варто написати інакше, ніж ви уявили спочатку, бо це піде на користь сюжетові? Сміливо викреслюйте й переписуйте. Це ваш текст, і лише ви точно знаєте, що для нього найкраще. Довіртеся собі.

Збережіть допис, і хай процес редагування більше вас не лякає. Відкрити / Коментувати

2022-08-22 09:00:08 ​Коли мене запитують про ідеальний час для редагування, я не можу дати однозначної відповіді. Бо для кожного цей час різний і може зовсім не збігатися з моїм.

Вибір часу редагування залежить від кількох факторів

Час доби.
Ви можете редагувати вранці, увечері або в обідню перерву. Як і з письмом, тут варто обирати той часовий проміжок, коли ви максимально продуктивні. Разом із тим, це має бути час, коли у вас активно працює критичний розум, тому намагайтеся не редагувати, коли ви вже розумово втомлені.

В процесі написання чи після завершення?
Переваги є в обох варіантів. Одні автори пишуть, редагують і знову пишуть. Таким чином вони не втрачають зв'язку з текстом, нагадуючи собі, про що писали й де зупинилися минулого разу. Інші ж спочатку пишуть, а вже коли розповіли всю історію – редагують. У такому випадку автор пише історію без відволікань, більш цілісно.

До чи після прочитання бета-рідером?
Перше редагування важливо зробити перед тим, як надсилати текст бета-рідерам. На цьому етапі виправляємо друкарські помилки, звертаємо увагу на пунктуацію, опрацьовуємо суперечливі моменти, які позначили собі в процесі письма. Друге редагування робимо на основі фідбеку бета-рідерів: за потреби вносимо правки в сюжет, можемо змінити імена героїв, "оживити діалоги", додати важливі деталі.

Збережіть допис та визначте з його допомогою найкращий для себе час редагування. Відкрити / Коментувати

2022-08-19 10:29:26 ​Постійно зайняті, маєте багато справ, серед яких, здається, немає місця для творчості? Через брак часу багато чудових історій досі не ожили на папері?

Читайте, як знайти час на письмо навіть у найбільш завантаженому графіку

Виділіть 15 хвилин.
Якщо ви майже ніколи не можете знайти часу для письма – складіть собі графік, коли хоча б раз на день ви будете приділяти усього 15 хвилин для творчості. Поступово цей час можна буде збільшувати.

Впишіть письмо у список справ.
Виділений час позначте у своєму планері. Як би просто й елементарно воно не звучало, але так ви точно не забудете, що мали ще й писати сьогодні. Головне – будьте реалістами, складаючи свої плани, щоб точно встигнути.

Пишіть рано-вранці.
Прокиньтеся хоча б на 30 хвилин раніше та присвятіть їх письму. Так ви не будете відволікатися на щось інше, а також створите позитивне налаштування на день. Саме цей час ранкового письма можна позначити в планері, і так вранці у вас буде вже 1 галочка в переліку справ.

Визначте пік своєї продуктивності.
Якщо працювати вранці не виходить, визначте, коли ви найбільш активні та працездатні протягом дня. Виділяйте час для письма саме в той період, коли ви найпродуктивніші і не так схильні до прокрастинації.

Вбудуйте творчість у все, що робите.
Якщо не знаходите окремого часу на творчість – творіть під час буденних справ. Готуєте? Надиктовуйте історію на диктофон, а згодом перетворите аудіо в текст. Їдете в транспорті? Записуйте в нотатки на телефоні.

Поділіться з друзями, яким теж завжди бракує часу на творчість.

Збережіть допис та скористайтеся порадами, щоб знайти місце для творчості серед інших справ. Відкрити / Коментувати

2022-08-17 08:40:26 ​Назва книги – це перше (після обкладинки), що впадає у вічі потенційному читачеві.

Назва має зацікавити вашу цільову аудиторію, не видаючи при цьому секрети сюжету.

Як же придумати класну назву?

Проведіть мозковий штурм.
Запишіть усі варіанти, які спадають вам на думку. Навіть ті, які, здається, точно не підійдуть. На цьому етапі не критикуйте жоден із варіантів: придумали – запишіть, а згодом за різними критеріями поступово звужуйте перелік аж поки не залишиться "та сама" назва.

Будьте лаконічними.
Найбільш привабливі і яскраві заголовки зазвичай складаються з одного-трьох слів. Завдяки цьому їх легко запам'ятати. Короткий заголовок легко увагу та інтригує.

Використайте ім'я героя.
Подумайте над тим, щоб назвати свою книгу на честь головного героя або іншого важливого персонажа. Вони можуть дати сильну назву, яка приверне увагу читача. На етапі мозкового штурму спробуйте підібрати кілька варіантів назви, у якій фігурувало б ім'я героя.

Обіграйте обставини.
Використайте те, де і коли відбувається дія вашої книги. У назві можна обіграти обставини, на фоні яких розгортається сюжет. Завдяки цьому ви певним чином повідомите контекст історії, чим одразу зможете зацікавити читача. Хороший приклад такого заголовка "Любов під час холери" Маркеса.

Літературні прийоми.
Часом назва може не передавати сюжет у прямому сенсі, а говорити про нього приховано, давати підказку. Використовуйте метафори, грайтеся словами, віднайдіть фрази, які, можливо, трапляються один раз за всю книгу, але влучно передають її настрій.

Виділіть оригінальність.
Подумайте, що відрізняє вашу книгу від інших, і спробуйте включити це у свої ідеї щодо назви. Назва може підказати читачеві не лише про що книга, а й що робить її особливою серед інших.

Збережіть допис, щоб мати під рукою орієнтири на момент, коли будете працювати над назвою для своєї історії. Відкрити / Коментувати

2022-08-15 09:00:10 ​Часом буває, що про вигадані події писати легше, ніж про те, що сталося з вами насправді

Якщо ж ви вирішили написати історію про власне життя, скористайтеся кількома прийомами, які зроблять вашу розповідь захопливою й корисною для читача.

Читайте в каруселі

Почніть писати.
Пишіть усе, що спадає на думку. Все, що стосується того періоду, епізоду, про який ви хочете розказати історію. Порядок викладу на першому етапі не відіграє особливого значення. Головне – викликати якомога більше спогадів на папір.

Зловіть "на гачок".
Зацікавте читача з перших речень. Одразу дайте йому зрозуміти, що перед ним не нудна й беземоційна автобіографія, а захопливий твір.

Працюйте з відчуттями.
Дайте авдиторії якомога глибше зануритись у ваш текст. Дозвольте відчути запах, смак, звук, образ, із яким ви взаємодієте в історії. Використайте діалог, щоб передати почуття. Він спрацює краще, ніж непряма мова.

Дайте себе пізнати.
Коли ви пишете про вигаданих людей, ви відкриваєте їх для читача. Тож поставтеся до себе, як до персонажа. Дозвольте аудиторії зрозуміти вас через ваші слова, почуття, переживання, емоції.

Оберіть час, у якому пишете.
Виклад у теперішньому часі подарує читачеві ефект присутності, а розповідь зробить динамічною. Історія, викладена в минулому часі, буде дещо спокійнішою, але показаною вже через призму вашого досвіду. Ніхто не забороняє поєднувати обидва часи.

Додавайте деталі.
Щоб справити якомога сильніше враження на читача, доповнюйте свою розповідь цікавими моментами, які для вас видаються дрібничками. Через них читач глибше відчує вас та сильніше перейматиметься розповіддю.

Ведіть за собою.
Ви є провідником у вашій історії, оскільки вона про вас. Упевніться, що читач знайде шлях у складному сюжеті й не заблукає серед великої кількості персонажів.

Використовуйте діапазон емоцій.
Навіть якщо історія, яку ви збираєтесь розказати, – зовсім не казка, покажіть і позитивні моменти, якими вона супроводжувалась. Бо "щастя можна знайти навіть в найтемніші часи".

Збережіть допис та пишіть історії з власного життя так само цікаво, як і художні твори. Відкрити / Коментувати

2022-08-12 09:58:44 ​Через страх чистого аркуша багато геніальних творів не побачили світ або побачили його надто пізно для автора та його письменницької кар'єри.

Я хочу допомогти вам подолати його та швидше почати творити вільно

Читайте, як ефективно боротися зі страхом чистого аркуша

Створіть план.
Побудуйте структуру майбутнього тексту, аби мати, від чого відштовхуватися, коли почнете писати. Продумайте сюжет, персонажів, місця дії. Пропишіть для себе орієнтири, аби не загубитися на початку роботи.

Проведіть дослідження.
Якщо вас зупиняє відчуття недостатнього розуміння теми, перед початком роботи над текстом відшукайте інформацію, яка вам знадобиться. Читайте статті в Інтернеті, дивіться відео та спілкуйтеся з експертами. Зібравши якомога більше інформації, ви зможете поглянути на тему більш широко.

Почніть ізсередини.
Ми пам'ятаємо, що читача треба зацікавити з першого речення. Та це не означає, що писати його треба також першим. Написавши увесь текст або принаймні його частину, вам буде легше підібрати ключову фразу для початку, бо вас вже не так сильно гризтиме відповідальність за перші слова.

Напишіть чернетку.
Пам'ятайте, що одразу написати добре не вийде в жодного автора, навіть дуже досвідченого. Усвідомлення того, що ми пишемо не останню і навіть не передостанню версію, а потім ще буде редагування в кілька підходів, допоможе розслабитися і нарешті почати працювати. Головне – не давайте собі зупинятися, щоб відредагувати абзац або розділ, який ви написали. То все на потім.

Збережіть допис та сміливо створіть свої неповторні тексти. Відкрити / Коментувати

2022-08-10 10:12:52 ​Шукаєте у своєму графіку час на творчість?
Візьміть кілька підказок у відомих колег.

Зібрала для вас кілька прикладів розпорядку дня різних письменників в каруселі

Познайомтеся з прикладами та вибудуйте власний зручний графік письменства

Джейн Остін.
Джейн вставала раніше за всіх і до 9:00 грала на піаніно. О дев'ятій подавала сніданок – її основний обов'язок. Потім сідала за роботу у вітальні. Якщо приходили гості – збирала папери й бралася за рукоділля. Обідали з 15:00 до 16:00, потім – чай за бесідою або картковими іграми. Іноді увечері Джейн читала рідним нові розділи своїх романів.

Вільям Фолкнер.
Вставав рано, снідав і на весь ранок засідав за письмовий стіл. Працювати любив у бібліотеці. Після полуденної трапези він брався за ремонт будинку (якраз у той час він придбав старий дім у доволі "поношеному" стані), потім виходив на прогулянку або їздив верхи, оглядаючи свої "володіння".

Семюел Беккет.
Сидів у кімнаті майже безвихідно, відгороджений від усього світу. Він підіймався за годину-другу після полудня, смажив яєшню, а потім замикався у своїй кімнаті на стільки, скільки міг витримати. Далі вирушав на північний обхід барів Монпарнасу, випивав неабияку кількість дешевого червоного вина, повертався до світанку і намагався заснути.

Сомерсет Моем.
Писав по три-чотири години щоранку, призначивши собі норму від 1000 до 1500 слів. Перші дві фрази він продумував, лежачи у ванні. Коли брався за роботу, ніщо не повинно було його відволікати, тому завжди ставив стіл проти глухої стіни. Закінчував роботу близько полудня, часто відчуваючи нетерпляче бажання взятися за неї заново.

Умберто Еко.
Вранці вмикав комп'ютер, переглядав електронну пошту, читав, а потім писав до полудня. Серед дня йшов у сільський бар, "випивав скляночку" та читав газету. Увечері до одинадцятої дивився телевізор чи DVD, а потім ще трохи працював – до першої чи другої. Примудрявся працювати в короткі «проміжки» протягом дня: в туалеті, у поїзді, під час купання, особливо в морі.

Чарльз Діккенс.
Вставав о сьомій, снідав о восьмій і до дев'ятої усамітнювався у своєму кабінеті. Працював до другої з невеликою перервою на обід у родинному колі. Рівно о 14:00 Діккенс залишав кабінет і вирушав на енергійну тригодинну прогулянку лондонськими вулицями або сільською місцевістю. О шостій годині вечеряв, потім спілкувався з рідними або з друзями, що прийшли в гості. Опівночі вирушав спати.

Збережіть допис і творіть регулярно (пам'ятаєте, це один із головних фокусів уваги для письменника?) Відкрити / Коментувати