У кожного автора свій підхід до редагування, а за роки практи | Клуб Анонімних Авторів
У кожного автора свій підхід до редагування, а за роки практики вони віднайшли свої фішки для максимального покращення своїх текстів.
Зібрала кілька прикладів процесу редагування наших старших колег
Марсель Пруст.
У Пруста був надзвичайно складний процес написання та переписування. Він переплітав уривки, іноді написані з інтервалом у роки, заповнював поля доповненнями, а коли місця бракувало, дописував на смужках паперу, приклеєних до сторінок. Згодом він друкував "чисту" копію, але це не означало кінець переписування, яке тривало до останніх етапів коректури.
Ернест Гемінгвей.
Був досить суворим до себе в плані редагування. Він давав своїм романам чи оповіданням трохи часу охолонути, перш ніж повернутися до них. Часто редагував доти, поки більше ніколи не хотів читати свою історію. Але був дуже дисциплінованим і говорив про те, що головне – знати, що можна видалити.
Стівен Кінг.
Кінг дотримується думки, що пишете, то робите це для себе, але коли починаєте редагувати, то переписуєте текст для всіх інших, тому бажано отримати сторонні думки. Письмо йде за внутрішніми підказками, а ефективне редагування здійснюється за допомогою зовнішньої критики та пропозицій.
Курт Воннегут.
Кожне речення повинне робити одну з двох речей – розкривати характер або розвивати дію. Якщо на етапі редагування він помічав, що речення не просунуло сюжет вперед або суттєво не доповнило історію, отже, воно не заслуговує бути в тексті, тому сміливо видаляється.
Джон Стейнбек.
Редагуючи діалоги, промовляв їх уголос, бо був переконаний, що тільки таким чином вони будуть звучати, як справжня мова. Читаючи діалоги вголос, можна вловити нюанси, які роблять мовлення персонажів штучним, і виправити їх. Крім того, якраз на етапі редагування можна додати певні мовленнєві фішки, що виділятимуть персонажів.
Збережіть допис, щоб мати під рукою підказки з редагування від відомих колег.
