​​М'ясо для справжніх мужчин, або чому ми їмо те, що ми їмо? | Антропологинька

​​М'ясо для справжніх мужчин, або чому ми їмо те, що ми їмо?

Коли ми обираємо страву в ресторані, ми здійснюємо соціальну дію, якою повідомляємо про себе певну інформацію. Їжа, яку ми їмо, так само як одяг, який ми носимо, музика, яку ми слухаємо та автомобілі, на яких ми їздимо, відображають нашу ідентичність. Це означає, що наше меню може розказати людям чимало цікавого: про соціальний статус, дохід, погляди, а ще – гендерну приналежність.

Справа в тому, що їжа майже завжди має маскулінне або фемінне забарвлення. Найчастіше чоловічими продуктами вважаються калорійні страви і м'ясо, а жіночими – легка і овочева їжа. Але в одних культурах одні і ті ж страви можуть вважатися чоловічими, а в інших – жіночими. Наприклад, в США риба – дієтична їжа для жінок, а в Туреччині– маскулінна їжа, адже це традиційна закуска під ракію. Чому виникає така різниця? А тому що культурний контекст. І кому, як не антропологам і антропологиням розбиратись у його нюасах.

Я спробувала це зробити у статті «Чоловіча та жіноча їжа. Антропологічний погляд» для нового проекту улюблених Їzhakultura:

Чому футбол під вінішко нє катіт?
Як діти демонструють за столом свою гендерну приналежність?
Чому жінки вважають себе надто гладкими, а чоловіки – надто худими?
Міленіали і їхні гендери: чому контекст всьому голова?
І трішки провокації: яку їжу вважають чоловічою і жіночою українці?

Стаття ось тутечки за посиланням: https://yizhakultura.com/material/20201027_2200?fbclid=IwAR32r3VNhWh9_uEP0Z2IPYBQqX2mIf3u26e95SpU7nPKNb13q5_OJAE7abM

#anthropologicalwriting