Найкраще за 2020 від Антропологиньки 2020 нарешті заверши | Антропологинька
Найкраще за 2020 від Антропологиньки
2020 нарешті завершився, а отже, час підбивати підсумки. Цей химерний рік дав мені можливість спробувати себе в ролі антропологічної блогерки, і я дуже вдячна всім, хто підтримав мене в цьому несподіваному занятті. Дякую за ваші коменти і фідбеки – не уявляєте, як приємно їх отримувати!
Сьогодні на каналі нас уже майже 400, отже, як мінімум, не одна сотня людей цікавиться антропологією і готова про це читати українською мовою. Знати це – вже велике щастя для мене. Маю надію, що цього року нас стане ще більше, і що вдасться частіше спілкуватись та обмінюватись думками. Не соромтеся писати у приват, якщо вас щось зацікавить або якщо зможу бути чимось корисною – я завжди рада новим знайомствам і новому спілкуванню.
А тепер трішки про підсумки. Вирішила пригадати пости, які отримали найбільше переглядів і відгуків. Тож пропоную підбірку найцікавішого за 2020 рік. Якщо ви щось пропустили – саме час надолужити)
Старість і статус
Який статус мають люди старшого віку у сучасному українському суспільстві: високий чи низький? Бабусі і дідусі – це моральні авторитети чи відсталі від сучасних технологій люди з минулого? Літні люди впливають на прийняття рішень чи бувають лише об’єктами, яких ці рішення стосуються?
Чому люди дарують подарунки?
Мало хто задумується над тим, яку складну соціальну дію ми виконуємо, коли даруємо людині подарунок. Адже дар – це не просто спосіб зробити приємне, дар передусім сигналізує про наше бажання продовжити соціальні контакти з цією людиною в майбутньому. Тому дар – завжди про обов’язок. Що це означає? Читайте за лінком.
Згадала баба, як дівкою була
У кожній культурі є набір правил і норм, які регламентують поведінку в певному віці. Те, що дівчата одягають в 16, «не може собі дозволити» жінка в 40. Зустрічатися з друзями щодня ок, коли тобі 17, а от в 50 – це вже щось ненормальне. Звідки беруться ці правила? І як ми знаємо, що краще робити, а що – ні, у свої 10-20-30-80 років?
«Я думаю, що він думає, що я негарна. Значить він мене покине»: історія про інтерпретативну роботу
Наше повсякденне життя значною мірою складається з намагань зрозуміти і розшифрувати мотиви та сприйняття інших людей. Ми вчимося цьому в ранньому дитинстві, і з часом деякі нас прокачують цей скіл до вражаючих результатів. Уміння ставити себе на місце іншого і бачити світ з його або її точки зору, Девід Гребер називає інтерпретативною роботою. Що воно таке розбираю в пості детально.
М'ясо для справжніх мужчин, або чому ми їмо те, що ми їмо?
Коли ми обираємо страву в ресторані, ми здійснюємо соціальну дію, якою повідомляємо про себе певну інформацію. Їжа, яку ми їмо, так само як одяг, який ми носимо, музика, яку ми слухаємо та автомобілі, на яких ми їздимо, відображають нашу ідентичність. Це означає, що наше меню може розказати людям чимало цікавого: про соціальний статус, дохід, погляди, а ще – гендерну приналежність. Яка їжа є чоловічою, а яка – жіночою? І чому в різних культурах це різна їжа?
Дякую всім, що були цього року разом зі мною на антропологічному вайбі. Усіх вітаю з Новим роком та Різдвом! Веселих свят)
І традиційно питання: а про що вам особисто було найцікавіше читати і які матеріали ви хотіли б побачити у цьому році?
