Сьогодні 5-й день мого (не)великого ремонту. Я сиджу на кухні | Антищоденник ✨

Сьогодні 5-й день мого (не)великого ремонту. Я сиджу на кухні на "паузі" між підходами роботи, і, відмивши пальці від шпалерного клею, тицяю ними по телефону.

За ці п'ять днів я збагнув кілька речей, якими з вами і хочу сьогодні поділитися.

По-перше, сам по собі ремонт — процес доволі медитативний. Здирати клапоть за клаптем шпалери, мастити грунтовкою стіни. Монотонні рухи годину, другу, третю. В цьому робочому усамітненні з'являється простір для думок і рефлексії; це і цікаво, і водночас складно, бо ніколи достеменно не знаєш, що сховано десь там, у глибинних теренах свідомості.

По-друге, час. Він іде досить дивно. Певні миті линуть тягуче й довго, як трішки зацукрований мед. В інші ж ти дивишся на годинник і не можеш стримати вигука: "Вже шоста вечора?! Блять, блять, блять, я нічого не встигаю!". Звідси суперінсайт: коли ви прикинули термін майбутнього ремонту, сміливо множте його на два. А якщо не купили ще будматеріали, то на три. В ході роботи неодмінно вилізе купа неперебаченостей, повірте на слово.

Ну і по-третє, попри фізичну складність, місцями брак знань та навичок, не завжди рівні руки і відносно велику тривалість, щось отак робити руками — це цікаво. Надто, коли ти звик більшу частину часу сидіти за комп'ютером. Ручна праця приносить своєрідне задоволення, відчуття того, що ти реально щось зробив. Це цікаво, і в якості хобі я подумаю на майбутнє про подібну фізичну двіжуху.

А коли ви востаннє робили ремонт і чи робили його в принципі? Які фішки / лайфхаки / цікаві спостереження можете розповісти? Діліться своїм досвідом у коментарях.

Хорошого вечора)

#думка_дня