зараз нажаль відсутній зв'язок
але холоне кров як на вулиці бачу пустий візок
боротьба продовжується і ця лють не згасає
а все більше розкручується якщо хтось помирає
топтали прапор? тепер фото без ніжок
вас навіть не друкуватимуть на палітурках книжок
згадки не буде, а буде лиш крига
яка стигне в очах і її не розіб'є мотига
серце застигло побачивши ракету
і раптом спогади вспливли, як бачили комету
космос вже інший та зорі не видно
юнак в окопі згадує на хлібі повидло
третій день без сну, йому би поспати
але який тут сон, бо там його мати
знає він, що боронить, її та свободу
і на мить не обронить честь свого роду
повернеться скоро, живим звісно буде
але тих страшних ночей він вже не забуде
ще довго спливатимуть тіні ві сні
і з снігом розтануть вони по весні
#номер58
