живучи останній день, він боявся заснути
щоб заплющивши очі в пітьму не пірнути
щоб не щезло те щастя, що було вже здобуто
і тут в одну мить повторити за брутто
нетто не може, бо все що він творив
він забрав з собою в землю і навічно там закрив
рукописи були, навіть зберегли там якісь
але вже від віку вони всі розповзлись
наче щастя було, але все то забуте
часом останнім до ліжка прикуте
гроші, емоції, справжнє життя
все це пішло за кордони буття
тож кохайтеся любі, гуляйте, живіть
робіть як вам треба і як треба пишіть
не забудьте ви діда, на склоні життя
після того як він пірне в майбуття
#номер59
