​​​​5 методів ефективного занотовування Людська пам’ять не ід | BE IN PROGRESS | Саморозвиток | Психологія | Фінанси | Мотивація

​​​​5 методів ефективного занотовування

Людська пам’ять не ідеальна, тому ми так звикли все занотовувати: в навчанні, на роботі та й у повсякденному житті. Ось кілька методів, які допоможуть вам занотовувати краще.

Метод Корнелла. На аркуші паперу проведіть горизонтальну лінію (на 5 см вище від нижнього краю). Після цього проведіть вертикальну лінію, відступивши 5-7 см від лівого краю. У результаті вийде аркуш, поділений на три частини: у правій частині — місце для нотаток, у лівій — занотовуватимете основні думки та питання, у нижній частині — місце для резюме. Завдяки цьому методу можна планувати тиждень, занотовувати лекції, наради, збори, виступи.

Метод Білла Гейтса. Поділіть аркуш паперу на 4 блоки (або і більше), вони будуть пов’язані між собою однією темою. У кожен блок тезово запишіть інформацію з виступу. Наприклад: в одній частині запишіть питання, які виникають під час виступу/інтерв’ю тощо; в другій — основні думки, в третій — короткі позначки та зауваження; у четвертій — приклади.

Метод ментальних карт. Популярна техніка запису, суть якої полягає в тому, що основний текст нотаток розміщується в середині аркуша. Тобто, ви пишете основну думку або поняття по центру сторінки, обводите колом/берете в рамку і за допомогою стрілок, які розходяться в різні боки, записуєте ключові ідеї та слова, пов’язані з темою.

Метод течії. Головна мета — ви маєте брати активну участь у сприйнятті матеріалу та отриманні в короткі терміни великої кількості інформації. Занотовуючи, ви міркуєте і розвиваєте власні ідеї, записуєте лише основні моменти, а інше коментуєте своїми словами. Будьте готові до того, що ваші нотатки відрізнятимуться від слів спікера, тому застосовуйте цей метод у випадку, якщо розбираєтеся в темі.

Метод речень. Схожий на стенографування, вам потрібно записувати все, що чуєте від спікера. Однак є відмінність — вам доведеться фіксувати кожне речення з нового рядка та нумерувати його. Завдяки цьому є можливість посилатися в одному реченні на інші, наприклад, «див. №8».