ʙᴇsʜᴄᴀᴛ ᴍᴜsɪᴄ

2023-03-14 16:13:04 Десь там, я вперше побачив океан.

Десь там, я дивлюся на її зажмурене обличчя: на вустах посмішка, в яскравих зелених оченятах спокій.

Десь там, я сходив на концерт Паліндрому, не благодійний, бо вже ніхто не знає хто такі ці москалі.

Десь там, кожна людина змогла реалізувати себе та свої мрії, які окриляли в юності, а тепер заховані десь там і відкликаються інколи тупим болем.

Десь там відбувається все і відразу, всі отримують бажане "все і відразу", да тільки що після?
Перманентне щастя? Нірвана та рай? Ні, знецінення та рутина. Так було раніше, так буде завжди.

Але це відчуття.

Відчуття ейфорії від отриманого, болю від пройденого, гордості, натхнення, полегшення, спокою.
Воно варте того, навіть якщо після я все знеціню, поламаю, втрачу.

Тому що, зараз я вибираю якому із трьох парліків дати шанс приблизити мою смерть, а разом з тим, нова спроба зрозуміти де і коли, знаходиться це омріяне "десь там". Відкрити / Коментувати

2023-03-13 17:00:58 Анатолій Тапольский особисто для мене виступає як батько українського drum'n'bass. Його музику та взагалі щось з цього жанру я почув вперше в 2009 році в друга на нокії і мене торкнуло. Тоді мені було 10 і я просто слухав біт на фоні відео із класною бмв та качав головою. Що таке цей ваш "dnb" і хто такий Dj Tapolsky я дізнався набагато пізніше і був вражений.
Для довідки, Анатолій Тапольский випустив за свою кар'єру 39 релізів, він музикант від вух до кінчиків пальців на ногах, що правда взагалі не заважає займати доволі активну громадянську позицію та бути справжнім патріотом. В період з 2016 по 2017 він був в АТО мінометником, а після початку повномасштабного вторгнення знову вступив до лав ЗСУ. Ця людина, як я особисто вважаю, робить для України все, на що вона тільки здатна і безсумнівно заслуговує поваги. В моїх очах його репутація виглядає кристально чистою.

І як справжній "Інь Ян" в квітні вийшов трек "відбій тривоги" із голосом людини, репутація якого зараз стала максимально чорною. Залишалась одна світла пляма - це спогад про його заспокійливі виступи на початку війни, але розповідь про збиту ракету в Дніпрі повністю її зафарбувала в чорний.

Безумовно, в Тапольского була інша мотивація, але особисто я сприймаю цей трек як закарбування образу Арестовича адекватного та заспокійливого. Образу, який я описував з повагою та цікавістю, а не зі злістю та матюками.

Можливо, приїхавши з Італії відпочившим та свіжим, він знову скаже "увага, відбій повітряної тривоги, я перестав бути провокатором та малоросом, і тепер все буде добре".

Оцінка: 10 адекватних арестовичів з 10 Відкрити / Коментувати

2023-03-12 23:00:01 "Брудний реалізм та ні каплі романтизації життя"

І це гарно. Гарно як емоція, картинка, момент. Гарно як пустий погляд в нікуди прекрасної дівчини, яка неначе скоро згасне. Гарно та щиро, гарно та боляче.

Цікаво відслідковувати зміну та розвиток емоції в цій пісні. Ніжність та ностальжі в першому рядку, мінор та сум від втрати свого кохання в наступному, використання милого слова "комочек". А після цього приходить пацюк, і справді "в крису" розганяє злість, як друг зі своїм " та послав би ти її вже...", після подає стакан рому, або ж абстрактну "сігарету з кіслотой". І це спрацьовує. Далі тільки драгс і рок-н-ролл, справжній треш, угар і свобода. Бажання забуття збільшується, прискорюється, а після приходить втома, легкий відчай, після них прийняття.

Це й справді "жизнь, твою мать"

Оцінка: 2 місяці життя з 4 хвилин треку Відкрити / Коментувати

2023-03-12 18:15:04 Наскільки цікаво переплітається повсякденне життя цивільної людини з війною.

Перед походом в кіно розганяти жарти про сирену на середині показу і що із-за цього прийдеться йти мерзнути. Сміятись з літака, який ніяк не всядеться і все одно, що він несе на собі ракети "Кинджал". Почути вибухи від ППО десь поруч, коли стоїш на вулиці з парліком та американо, відчути стислість в грудях, але продовжити пити каву та розганяти жарти, мовляв може б й сховався куди-небудь, але ж вже закурив та й каву шкода. Страх,біль,злість, зухвалість, насмішка, безпечність, звичка - це все наше життя зараз, це все є в пісні "все не так погано".

Знову дует Паліндрома із Ship Her Son, трек-рефлексія і знову краще відображення настроїв суспільства. Пісня повністю розкриває рутину життя цивільної людини під час війни. Саме складне в описі чогось, це показати об'єм та всю картину. Це справді важкий процес, який потребує гарного вміння відчувати світ навколо та жонглювати словами для його опису і в Степана це виходить просто неймовірно.

Без оцінки, як на мене, це вічне мистецтво, яке і через 50 років буде живим і таке оцінити я не можу.
Тільки відчути. Відкрити / Коментувати

2023-03-11 19:00:08 В 60-их багатьом людям здалось, що психоделіки це класно. Писати музику під ЛСД або ж написати музику, яку буде кайфово слухати під ЛСД стало важливою задачею для різних жанрів: рок, поп, фолк, соул. В 90-х до цієї компанії приєдналися транс та ембієнт.

Скажу відверто, мені особисто страшно було б приймати будь-які психоделіки. Максимально рандомна штука і невідомо чим це може закінчитися та що я відчую. Аналогічна ситуація із всіма доступними наркотиками, вони можуть зруйнувати життя, а взамін якісь крихти.Стовідсоткова угода з дияволом.
Проте, зміни свідомості мені подобаються і, здається, я зрозумів як їх відчути ще в ранньому дитинстві, граючи на вінику гітарну партію із пісні RHCP " Californication".
Відповідь проста - музика, класна музика, різна музика. Для реалізації бажання розігнатися, заліпнути в вакуумі чи розчинитись в потоку свідомості Spotify підкине сотні допоміжних засобів.

"Хрест, який несе" пісня із мого особистого жанру легкої психоделіки. Вона захоплює, розчиняє своєю красою вокалу та атмосферою біта. Голос в даному випадку виступає неначе додатковий інструмент, який доповнює "пачку", розкриває її і це його основна задача. В першу чергу краса.

Слухати цю пісню неначе споглядати за дівчиною, яка тебе торкнула. Ти бачиш її очі, волосся, губи рухаються та щось тобі розповідають і навіть чути голос, але що саме вона розповідає не завжди вловлюєш.
В такому стані земля мені й справді "давить крила"

Оцінка: 15 образів із 1 торкнуло Відкрити / Коментувати

2023-03-11 15:00:12 Український реп мене вражає майже кожного дня своєю різноманітністю стилів. Хтось хоче бути як Asap rocky та формує свій "gang" або ж робить звук та атмосферу по типу Lil Xanа чи Suicide boys. Ці хлопці круті та, безумовно, варті обговорення, але все одно в першу чергу "душевність".

Одним із представників мого топу душевних виконавців давно вже являється Довгий пес. Його сторітейлінг я б навіть як простий текст читав, але цей lo-fi біт це +100 до атмосферності.
Взагалі, Lo-fi біти захопили мене ще пару років тому, коли я натрапив на нескінченний стрім з "дівчинкою, яка постійно вчиться". Особливо заходить під якусь подорож, і ще +100 до атмосферності, якщо в потягу.

Трек однозначно варто зацінити, "поки не став причиною різних команд, які не виспались"

Оцінка: 9 дівчаток, що вічно вчаться із 10 Відкрити / Коментувати

2023-03-11 11:00:08 Раніше трава була зеленіше, смачніше кава та дешевше мій "Parliament silver blue".
Сьогодні в меню трек з настроєм ностальжі, приправлений образами, що повертають в дитинство. Часи, в яких головне переживання було "чи не спалить денді телевізор?" та "як встати в 6 ранку, щоб подивитися Скубі-ду по новому каналі". Де в 7 років "одружувались", а щоб комусь стати другом достатньо було назвати своє ім'я. Часи, коли щирість та наївність були основними рисами маленького характеру.
Завдяки цьому треку зрозумів одну цікаву тенденцію. Зараз все більше набирає обертів популярності музика проста та щира, зроблена від душі.

Звичайно, все під настрій, але таку тенденцію я спостерігаю вже в кількох жанрах. Самоціль такої музики, як мені здається, передати емоцію та стан, а не написати "геніальний трек". Кожен, як вміє, в тій чи іншій формі трішки відкриває свою душу. І це підкупає та закриває очі на біт з трьох звуків чи інструментал із пари акордів на акустиці та одної драм партії.
Просто всі "люблять душевність"

Оцінка: 7 танчиків Денді із 4 черепашок ніндзя Відкрити / Коментувати

2023-03-10 09:51:04 Трішки історії написання. Початок повномасштабного вторгнення, Паліндром та Ship Her Son, як і більшість авторів були фізично не здатні щось написати, всіх переповнювали лють. В мирний час це жахливе відчуття, яке пожирає тебе, але не в стані війни.

Лють стала натхненням, в Ship Her Sonа лежала демка біта і він написав Паліндрому з пропозицією. Так і з'явився трек "Спи". Всю свою ненависть та презирство було вилито в біт та текст.
Кожного разу, як я чую повітряну тривогу та після ритуального "йо#ана русня" мені згадується цей трек та переповнює лють. .

Він знову зрезонував зі мною як вперше 6 березня після побаченого відео з розстрілом Олександра Мацієвського. Якщо і є ідеал гідності та незламності, ця людина була його образом.

Слава Україні! Слава моїм героям! Відкрити / Коментувати

2023-03-09 23:34:30 Є пісні, під час прослуховування яких згадується остання зустріч з близьким другом, ніч на кухні та душевна розмова.

Слухаючи С23, я наче слухаю близьку мені людину, переймаюсь його переживаннями та відчуваю всю щирість, на яку тільки здатний автор. Йому віриш, його розумієш та інколи бачиш себе. Неначе своїм треком автор каже "друже, так, буває складно, але я з тобою, я такий самий, не все так погано".
Без цитати, з цієї пісні слів не вирізати.
Просто слухай.

Оцінка: 10 із 1 кращих друзів Відкрити / Коментувати

2023-03-09 19:00:14 Я завжди любив Київ, особливо Київ в травні. Місто сповнене енергією життя в цей період і транслює її на кожного. В києвські травневі вечори хочеться просто випити кави в тихому парку, споглядаючи в апельсиновому освітленні випадкових перехожих та думати про своє. Вечірній Київ в травні - це душевність. Шкода що травень це один місяць в році, а не всі 12. Але завдяки треку Cepasa відчути цей душевний спокій можна в кожну пору року та в любій точці карти. Тож, тиць на плей та поринь туди "де колишуться віти закоханих мрій..."

Оцінка: 12 з 10 сердечок за душевність Відкрити / Коментувати