​​Не читаю попсу Було дві спроби осилити книги, що були на ха | Перехідник на Книжковий бункер

​​Не читаю попсу

Було дві спроби осилити книги, що були на хайпі популярності і обидва рази це був промах.
Перший промах трапився коли я побачив, що кожен другий пасажир метро читає Харарі і подумав "мабуть щось вартісне". Осилив сторінок з 50. Так, Харарі пише впевнено, Харарі пише переконливо. Але Харарі пише інформацію, яка написана вже мільйон разів. Нічого нового, нічого цікавого, ніяких унікальних концепцій. Просто набір гарного тексту. Він пише про те, що хочуть почути, грає десь на поверхні і не несе жодної інформаційної цінності своїми текстами. Просто вдалий комерційний проєкт.

Така ж історія була і з книгою "Шантарам". Осилив десь п'яту частину роману і набридло читати ту оду ниття. Автор ображений на своє життя, хоча по ходу історії складається враження, що він доволі усвідомлено робив певні дії, що призводили до відповідних наслідків. Так чи інакше бажання дочитувати до кінця не було взагалі. А ще багато "реальних подій з життя автора" здавались аж занадто перебільшеними. Поговорити з читачем начистоту і викласти душу врешті не вдалось.

Після цих двох промахів прийшло усвідомлення, що до хайпу треба підходити дуже обережно. Якщо книга у трендах, не обов'язково вона варта вашої уваги.