Перехідник на Книжковий бункер

2022-04-28 12:21:36 Гарна добірка від підписниці з нашого чату.

Книги, які варто прочитати, щоб, хоч частково, бути морально готовим до війни:
Бертольт Брехт «Матінка Кураж ті її діти»
Петро Угляренко «В далекий світ. Оповідання»
Василь Стефаник «Камінний хрест»
Генріх Белль «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...»
Олександр Дєдик, Слободянюк Михайло Васильович, Олег Фешовець «Без паніки! Як вижити, боротися й перемогти під час бойових дій: Порадник для цивільного населення»

P.S.: наш чат тут https://t.me/bunker_talks

Вище автентичний список. Нижче буду докидати книги з коментарів під цим дописом.
Олександр Довженко «Україна в огні»
Тамара Горіха Зерня «Доця» Відкрити / Коментувати

2022-04-28 12:12:26 Ех… Відкрити / Коментувати

2022-04-27 11:55:29 ​​Про молодість, про совок і, чомусь, про Паштєта.
Шо по Кузьмі?

Днями здійснив тривалу поїздку. На підготовчому етапі постала певна дилема: їхати в тиші, тихенько слухати якусь музику на фоні чи змусити свої вуха «читати» й зарядитись на якусь аудіокнигу. Здається, вибір очевидний, тому вже за дві хвилини завантажував на YouTube Music «Я, Паштєт і армія» Андрія Вікторовича Кузьменка, того, що Кузьма Скрябін.

Особливий бонус у вигляді меду для вух полягає в тому, що читає книгу він же. А це значить, що герої автобіографічного нарису передані максимально такими, якими їх бачив сам автор. Та він, навіть, намагався пародіювати їхні голоси та інтонації. Ефект присутності максимальний і це безумовний плюс.

Сам Кузьма каже «маєш кілька годин вільного часу, то позубоскаль і не шукай високих ідей між рядками». Саме так воно і є, але між рядками все ж видніються дві лінії.

Перша лінія — це добротна сатира на «радянщину». Буквально з перших сторінок, чи то пак хвилин, розумієш, що Кузьма не буде себе стримувати при нагоді і без стібонути совок та тогочасну армію. Навіть люди, яким не доводилось служити, знають, що армія — це такий собі рандомайзер, позбавлений логіки та здорового глузду, де може відбутися, без перебільшень, що завгодно. А тепер додайте сюди ще «радянщини». Виходить така нива байок та кумедних і не дуже випадків, що можна розказувати неперерозказувати.

Та в цій книзі більше проглядаються теплі спогади про юність автора (ото вам і друга лінія, яку я побачив у книзі). Вся ота «радянщина», з її химерними уявленнями про людину і, особливо, про солдата відходить вбік, адже тоді Кузьма був молодий, енергійний (написав і подумав «а коли це Кузьма енергійним не був?»), безтурботний і легковажний. Тому в книзі так багато вульгарщини (варто підкреслити, що з іронічним суржиком, приправленим тонами гіперболізмів та афоризмів, звучала вона не так вже й вульгарно, хоч і була по факту сама собою), фекалій, мастурбації, статевих актів, матюків, гомосексуалістів. Кузьма описує той період, коли він з хлопчика перетворювався на чоловіка, тому, власне, чого ще можна було чекати?

Без вагань ставлю 10/10 цій книзі. Легко і приємно читати/слухати і я отримав саме те, чого очікував. Матимете кілька годин вільного часу і не знатимете чим зайняти свої вуха — обоʼязково послухайте книгу Кузьми від самого ж Кузьми. То є кайф.
#рецензії Відкрити / Коментувати

2022-04-23 12:58:28 Сьогодні Всесвітній день книги та авторського права.
Вперше повʼязати книгу та 23 квітня спробували ще у 1923 році. Оскільки, 23 квітня — день смерті Сервантеса, в Іспанії намагались якось це вшанувати. А в 1995 році ЮНЕСКО згадало, що в той же день зі світом розпрощалися ще й Шекспір та де ла Веґа і вже наступного року вперше відсвтякували згадане вище свято.

P.S.: не обійщлося й без іменинників у цей день. Найвідоміший — Моріс Дрюон.
P.P.S.: Сервантес помер 23 квітня 1616 року, Шекспір — 23 квітня 1616 року, при цьому перший помер на 10 днів раніше за другого. Причина — Іспанія користувалась григоріанським календарем, а Англія тоді жила по юліанському.
#довколалітературне Відкрити / Коментувати

2022-04-22 19:58:39 Шановне панство, накидайте гарних, вартих уваги книг по вихованню дітей з перших днів в коменти під дописом.
Буду безмежно вдячним. Відкрити / Коментувати

2022-04-22 17:57:07 Відразу видно, що крамничка/бібліотека гарна.
https://t.me/kovbas_ka/3142 Відкрити / Коментувати

2022-04-22 14:47:48 Історична подія: українські книги — у найбільшому книжковому магазині Німеччини в Берліні. Dussmann das Kultur Kaufhaus серед іншого продає Видавництво Старого Лева: дитяча і художня література, книги про Україну, книги українських авторів.

На цю інформацію натрапив на офіційному каналі Верховної Ради.
#довколалітературне Відкрити / Коментувати

2022-04-21 12:02:01 ​​Сьогодні оборона нашої Батьківщини — найважливіше, що може бути. Проте збройне та захисне забезпечення, на жаль, не гумове і на всіх його не вистачає. Часто підрозділам треба забезпечувати себе і покращувати спорядження за власний кошт.

Цього разу я прошу допомогти моєму другу, який не зміг полишити свою країну в такий складний час та разом зі своїми побратимами вступив до лав НГУ та став частиною підрозділу, якого так бояться рашисти і який стане на захист нашого славного міста, поблизу Азовського моря.

Основне спорядження є, проте є багато чого, що необхідно придбати:
— турнікети (не китай);
— варбелти (розвантажувальний пояс, бажано марки кордура);
— тактичні рукавиці;
— балістичні окуляри;
— активні навушники;
— підсумки для гранат, магазинів та для використаних магазинів;
— наколінники;
— тактичні рюкзаки (45-50 літрів);
— магазини (ак-74);
— каски.

За необхідності можливо зробити офіційний запит.

Реквізити:
5168755439569795, Вадим К. (сторінка інстаграм, якщо виникнуть запитання)

Буду дуже вдячна за будь-які донати, поширення даного посту, а також за контакти волонтерів (контакти надавати мені в осібку - @alice_in_buchenwald)
Слава Україні! Слава ЗСУ! Відкрити / Коментувати

2022-04-20 09:18:32 Розширив повноваження чату для коментарів до чату для обговорень.
Раптом захочете поговорити про книги або про щось іще, вам сюди https://t.me/bunker_talks Відкрити / Коментувати

2022-04-19 18:49:34 ​​З головою поринути у західноукраїнську міську буденність ХІХ століття?
Так це вам до Остапа Українця!

З моменту вторгення росії на нашу славетну землю, зміг знайти моральних сил і часу на читання не відзразу. Але для нормального функціонування мозку воно просто необхідне, тому після кількох невдалих спроб, все ж повернув книгу у своє життя. Вирішив більше читати українського. Направду, давно вже варто, та все ж.

Розривався між Павлюком «Білий попіл» (і він буде наступним) та «Малхутом» Остапа Українця. Останнього я свого часу прикупив на гаражному розпродажі Фабули, чим вже хвалився на каналі. Крім того, людина, яка перекладала твори Лавкрафта апріорі заслуговує уваги. Принаймні моєї.

Книга затягує з перших сторінок. Станіслав (він же Івано-Франківськ нині), Австро-Угорська імперія, контрабанда, повстання, таємні товариства, зброя, пані Анна, революційні настрої, врешті, Малхут. І, здавалося б, до чого тут ще й Іван Франко? Всі вони тісно вплелися в історію життя І пошуків Ігнація Камінського, щирого польського патріота, який двадцять років гнався за мрією. Гнався відчайдушно і вперто, подеколи, ігноруючи здоровий глузд та забуваючи, що інколи варто просто жити і насолоджуватись життям. Чи наздогнав він її? Дізнаєтесь на останніх сторінках книги. Але інтригуючі пригоди, підкріплені європейськими містеріями, затягнуть вас так сильно, що й не зчуєтесь як та остання сторінка постане перед очима.

А ще варто врахувати, що книга побудована на історичних подіях. Автор пропрацював реальних персонажів і описав їхнє реальне життя. Де там межа між вигадкою й історією? Хто його зна. Та це й не так суттєво, адже можна в такій живій захопливій розповіді знайомитись з українською буденністю ХІХ століття і яка різниця хто там що говорив чи не говорив.

Моя особиста оцінка 8.5/10. Сподобалось. Буду читати Остапа Українця ще і вам раджу.

P.S.: далі візьмусь за Іларіона Павлюка, ще в планах маю прочитати «Твердиню» Макса Кідрука. Буду дуже вдячний, якщо підкинете в коментарі кілька цікавих книг українських авторів.
#рецензії Відкрити / Коментувати