Get Mystery Box with random crypto!

Буква Ґ.

Логотип телеграм -каналу bykva_g — Буква Ґ. Б
Логотип телеграм -каналу bykva_g — Буква Ґ.
Адреса каналу: @bykva_g
Категорії: Факти
Мова: Українська
Передплатники: 505
Опис з каналу

Історично-світоглядний канал про українське, просвітницького спрямування.
@bykvochka
[подякувати 4441114460604109]

Ratings & Reviews

3.50

2 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

0

4 stars

1

3 stars

1

2 stars

0

1 stars

0


Останні повідомлення

2022-11-09 01:33:47
Листівка «За що борються українські повстанці?»
"Ні за Сталіна, Ні за Суворова, Ні за Гітлера, На розум хворого, За Україну, За безмежную, Ні від Йоськи, ні від Фріца Незалежную!"

Додам роздуми:
[на даний момент маю повно завалу, отож поки не маю ідей що публікувати]

Боротьба іде століттями, це навіть фігова ідея заперечувати. Але бачу у соц.мережах маніпулятивні "наші предки так само думали, що не пробачать" - перепрошую? а хто сказав що вони пробачили? ви з ними через дощечки спілкувались, чи що? інше діло передати пам'ять про ці звірства.

але чекайте, чи ми порефлексували над голодомором? другою світовою?окупацією совєтами? ви хоч розумієте скільки траблів треба буде нашому суспільстві розгребсти і скільки сміття винести із голови?

ще два роки тому, мені із піною в роті доводили, що "бандерівці" убивали вчителів, жидів та дітей, а сьогодні вони викладають у фейсбук дописи про того ж Бандеру, ще рідше про Шухевича, із ніби-то розумінням, що їм брехали. І тут же, мені втирають за перевернутий прапор.
46 views22:33
Відкрити / Коментувати
2022-11-05 18:27:42
Про одяг:

це взагалі не моя сфера, але дуже цікаво

https://www.tiktok.com/@ridnovir?_t=8X6ZSuayrsz&_r=1
194 views15:27
Відкрити / Коментувати
2022-11-05 17:10:49 про допис, сприйняття історії. подяки.
154 viewsedited  14:10
Відкрити / Коментувати
2022-11-05 16:39:15 Від борця за свободу України до радянофіла, або коротка історія про Євгена Петрушевича

Ми любимо ділити світ на біле і чорне, на добро і зло, на світло і темряву. Так нашому мозку легше сприймати навколишній світ та інформацію. Але чи варто ділити людей на хороших і поганих, особливо історичних осіб? Однозначно ні.

Євген Петрушевич - голова Української Національної Ради ЗУНР. Це знають усі. Але яким був Петрушевич насправді? До чого прагнув? Що хотів? І чому одного дня він заявив, що варто залишити думки про самостійність України?

1 особистість - 4 грані…

Євген Петрушевич
як добродій та громадський діяч.

Я не помилюся, коли скажу, що він був людиною з добрим серцем та емпатією. На початку професійного життя він працював адвокатом, але не нажив великих статків. Значну частину своїх коштів віддав на громадську діяльність, від бідних селян не брав грошей за свою роботу. За його кошти було куплено місце народного дому в Сокалі, був лідером молодіжного руху, брав участь в «Академічному братстві».

Як захисник інтересів України

Євген Петрушевич був справжнім патріотом своєї землі, він боровся за самостійність Західної України. Тому момент, коли Австрійський уряд відмовився дати свободу українському народу - став переломним.  Криза відносин посилювалася, згодом почалась війна. Петрушевич розуміє, що змагається не тільки за незалежність Галицько-Волинсько-Закарпатських земель, він змагається за соборну українську державу. Коли, якщо не зараз, об’єднатися?

Як ініціатор Акту злуки


За ініціативою Петрушевича, відбулося об’єднання УНР і ЗУНР. Урочисте оголошення Акту злуки відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі. Цей день назавжди ввійшов в історію України. Але зовсім скоро Петрушевич розчарувався в Симонові Петлюрі, адже той був готовий пожертвувати Західною Україною для Польщі заради об’єднання з польським військом проти більшовиків. Нашому п. Євгенові, який понад усе прагнув незалежності від Польщі, це, звісно, не подобалося. 

Як диктатор


На початку червня 1919-го, коли польська армія захопила майже всю Галичину, парламент і уряд ЗУНР передали всю владу Петрушевичеві. Він став диктатором, і в його обов'язки входило представництво влади президента та виконавчої влади одночасно. Керівництво УНР розцінило це рішення як прояв сепаратизму, і Петрушевича виключили зі складу Директорії.

День, котрий змінив усе

Петрушевич боявся, що петлюрівці його заарештують, тому під час виступу 12 листопада сказав те, що від нього ніяк не очікували.  Його слова звучали там: "мусимо залишити думку про самостійність і шукати порятунку в порозумінні з Денікіним… Треба погодитися на автономію, бо ми ще не доросли до самостійности. Україні бракує для державного будівництва освіти, інтелігенції, тому думати сьогодні про самостійну Україну — це просто фантазія!".

Вислів, що Польща не страшніша за Росію зараз звучить як жарт. Але нам не варто забувати , що на початку 20ст. Польща аж ніяк не вважала себе окупантом галицьких земель. Так, Петрушевич прагнув, у першу чергу, захистити землі Західної України, у той час, як Петлюра був готовий пожертвувати ними.

Але чи Петрушевич після слів про неготовність та неможливість України стати незалежною залишився авторитетним державним діячем? Ні, такі слова зламали його кар’єру. Чи маємо право його засуджувати? Мабуть, ні.  

То він усе-таки став радянофілом?

Невдовзі після своєї промови він переїхав у Берлін. Вже там він почав зустрічатися з представниками Радянської  України та ходити на їх збори. Його намагалися схилити до нового бачення країни. Проте терор 1933 повністю позбавив Петрушевича думок про Україну радянську.

Як почував себе Петрушевич у Берліні?

Ми можемо тільки уявити, які глибокі душевні переживання він проживав. Мабуть, із часом він пожалкував про свої слова. Знаємо, що не один раз хотів покінчити життя самогубством, постійно відчував провину за програну війну, а життя доживав у бідності.

Який же висновок?

Євген Петрушевич відіграв важливу роль в історії України, але, попри те, став неоднозначним діячем.
143 views13:39
Відкрити / Коментувати
2022-11-03 13:02:56
Я вже скоро нову рубрику запроваджу, під назвою #лжезнатоки.

памятаєте довге гс про те, що тітка казала? а саме носіння шароварів як виключно наша традиція, аби туди кидати насіння аби вижити? Буквонятам(новеньким) раджу послухати.

у нас новий персонаж!
299 views10:02
Відкрити / Коментувати
2022-11-03 11:02:18
Марія Заньковецька в народних строях.

Марія Констянтинівна Заньковецька - українська акторка, зірка українського театру кінця XIX поч ХХ століття. Вона могла стати оперною співачкою у Фінляндії, куди у 1881 році перевели Хлистова, вона брала уроки у відомого професора Гржималі  і той пророкував їй блискучу кар’єру. Однак дифтерит, яким перехворіла Марія, змінив тембр, і про це довелося забути.

#жінки_в_історії #народний_одяг #старі_світлини
207 views08:02
Відкрити / Коментувати
2022-11-03 01:16:58 ого, всім байдуже, як неочевидно)))
237 views22:16
Відкрити / Коментувати
2022-11-03 00:44:32 Оголошую читання цієї книги!

термін, бажано спершу передмову прочитати, бо я лінувалась в час ночі, якщо чесно.
хештег #читання

що входить в читання?
ну обговорення, таке все, пошук відповідей на питання.
я просто таке вперше роблю, а самій мені лінь. якщо приєднутесь, пишіть плюсик, або жмякайте кита.
235 views21:44
Відкрити / Коментувати
2022-11-02 19:03:28 ​​В Києві на Лисій горі хочуть облаштувати військове кладовище. Але робити його на Лисій горі ДУЖЕ ПОГАНА ІДЕЯ. Тому потрібен резонанс

За дорученням президента було ухвалене рішення створити військове кладовище на Лисій Горі. Під це швидко почали підминати закони, попри те, що Лиса Гора є заповідником і там де-юре взагалі не можна таке

Але це не завадило КМДА швиденько проголосувати за розробку ДПТ. За планом під меморіал має бути виділено 140 га - це дохера. Але і Лиса Гора має складний ландшафт, бо це не тільки улюблене місце язичників, а й колишній форт ХІХ-ХХ ст.
Окрім язичеських капищ тут купа тунелів, валів, фортифікаційних споруд, підземних ходів, а ще поховання початку ХХ ст страчених в'язнів, яких тут розстрілювали. Таке собі місце чисто етично для меморіалу.

Знову ж таки, через рельєф та оточення коліями та промкою важко уявити доступність такого місця для відвідування, особливо інклюзію. А про інклюзію після війни (та вже зараз) нам доведеться думати дуже багато: тисячі скалічених військових та цивільних. Якось не дуже прикольно, що об'єкт такого масштабу та важливості для держави робиться настільки поспіх, що такі моменти не продумуються.

Так, попри весь поспіх з проєктом, ніхто не бачив ні плану, ні конкурсу проєкту, не було жодних публічних обговорень. Це дуже неправильно.

Також є версії, що маніпулюючи сенситивною темою Лису гору позбавлять охоронного статусу, а там і забудова підтягнеться, або облаштують загальне кладовище (а з цим в Києві трабли і це дуже прибутковий бізняк продавати місця на кладовищі) або натикають на скору руку пам'ятників без смаку за мільйони.

На жаль, знаючи методи, якими в Києві дерибанять землі і як роблять подібні проєкти (Меморіал Небесній сотні пам'ятаєм?) варто зараз трохи отямити владу й змусити робити все по процедурі й прозоро.

Петиція: https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=11275
213 views16:03
Відкрити / Коментувати
2022-11-02 15:41:58
Ікона Святої Параскеви XVIII ст. з села Чорніїв Турійського району Волинської області. З колекції Музею волинської ікони.

Поширеною є думка про можливість «реконструкції» певного язичницького божества за джерелами XIX – початку XX ст., а то й сучасними етнографічними матеріалами, зібраними уже у XXI ст. Часто такі «реконструкції» призводять до сліпого, нічим не підтвердженого порівняння божества, скажімо, відомого за кількома давньоруськими джерелами XII ст. із фольклорним персонажем, відомості про якого були зафіксовані збирачами фольклору у середині XIX ст. Так сталося із Мокошшю з «пантеону Володимира», яка з легкої руки вчених-романтиків середини XIX ст. почала ототожнюватися з фольклорною Параскевою-П’ятницею.

||Але особисто мені до душі таке пояснення, не знаю як іншим. І я його буду враховувати у майбутніх своїх працях.

[Джерело]

#ікони #волинь #мітологія
226 views12:41
Відкрити / Коментувати