Карпатський волоцюга

2021-03-24 16:12:53 ​​Ніколи не думали над тим,
щоб стати гідом?

Багато читачів цього каналу досвідчені мандрівники.

Звідки я це знаю?
Тому що організовую та рекламую свої походи тут, в телеграмі, і знайомий з вами.

Біля багаття, коли ми стоїмо табором десь в єбєнях, можна почути неймовірні історії про мандри іншими країнами, горами і континентами.

Завдяки таким посиденькам я багато дізнався про туризм, світ і людей.
Всі мої авторські походи витікають з таких розмов: біля багаття, на підйомі в гору, під час походів по дрова і воду.

Якщо об’єднати зусилля, то можна творити нетривіальні мандри і шерити ідеологію бекпекінгу в маси.

Опитування
анонімне

Стало цікаво скільки з вас хоч колись думали над організацією подорожей, щоб заробляти цим на життя.
Можливо ви вже навіть маєте такий досвід.

- бути гідом - це не моє, мені краще бути в складі групи

- це цікава робота, але в мене зовсім нема досвіду

- маю досвід організації некомерційних мандрів, для друзів, але ця професія - точно не моє

- маю досвід організації походів і подорожей. Хочу цим заробляти

- працюю комерційним гідом, все супер, класна робота

- працюю гідом, вигораю на популярних маршрутах, шукаю щось цікавіше

P.S.
Розверни екран, щоб побачити результати голосування) Відкрити / Коментувати

2021-03-22 16:18:03 ​​Печери Чорного Долу
Молочнобратський
карстовий масив

Сторітелінг
Перший раз я потрапив на Чорний Діл в 2009 році. Нас було троє туристів, ми спустилися до Сарати і завели розмову з місцевим.
Питаємо: «А ви знаєте де на Чорному Долі є печери?»
Відповідає: «А ніхто тут не знає де ті печери. Один лісник знав, але він повісився.»

Ми офігіли і пішли на хребет.
Печеру ми тоді так і не знайшли.

Про печери
Всі спелеологи тусуються на рівнинах, там є гіганти. Довжина ходів печери Оптимістична, що на Тернопільщині, 260 кілометрів.

Довжина ходів усіх карпатських печер, разом узятих, не дотягує навіть до 8 кілометрів.

До біди ще й кожна друга печера - це печера Довбуша.
Впевнений, що печеру на Попівані, яку відкрили недавно, сховали від людей тільки для того, щоб її не назвали «Печера Довбуша»

Чорний Діл
По тій самий причині майже ніхто не знає про печери на хребті Чорний Діл, а ще менше їх бачило.

Тут цілий комплекс неглибоких, але дуже цікавих печер. Називається він
Молочнобратський карстовий масив
Тут знаходиться друга найглибша печерна шахта Буковини, глибиною 38 метрів. Без спеціального спорядження в неї не залізеш. Назива печери - «Молочні браття».

Я впевнений, що на хребті є багато недосліджених печер.
Правда там така глухомань, що вони ще довго будуть невідомими.

Анонс походу
Цього разу дві дати:
30 квітня - 4 травня
14травня -18 травня

Похід на Чорний Діл, РЛС «Памір», озеро Буковинське око. Повернемо і до печер.

Йдемо без наметів і з маленьким рюкзаком, ночуємо в притулках, в останній день сауна. Але при цьому кругом глухомань, відсутність зв’язку, і зовсім інше середовище.

Деталі за посиланням
https://tripman.com.ua/buktracking/ Відкрити / Коментувати

2021-03-20 17:57:36 ​​Туризм в епоху неоліту

В 1991 році, в Альпах, знайшли найстаршого в історії людства, «підсніжника».
Він загинув в снігах Альп більше 5 тис років тому, на зламі неоліту та мезоліту.
Його назвали Етці

Мумія збереглась достатньо добре. Етці потрапив у гори не випадково, у нього було достатньо неолітичного спорядження для подорожей.

Одяг
Лук у Етці був доволі вишуканий. Солом’яний плащ (аналог Gore Tex), шапка з ведмежої шкури, шкіряний жилет, набедрена пов’язка, штани, і водонепроникне взуття.

Рюкзак
Не ясно чи був у нього рюкзак.
Я думаю що ні, і ось чому.
В Етці з собо була неолітична бананка і сагайдак зі стрілами. Спальника, пальника, намету і фірмової фляги в нього не було, то і рюкзак йому був ні до чого.

Бананка
Точніше мішечок на поясі. В ньому Етці носив спеціальний гриб трутовик, для розпалювання багаття, і гриб, що має антибактеріальні властивості. скребок, сверло, наконечники стріл.
Тобто в бананці була аптечка, трут, і мультитул.

Сагайдак
Без збоої в неоліті нікуди, тож з ним був лук і 14 стріл, які мандрівник ніс за спиною. Ще там була саморобна мотузка.

Ніж
Ніж був кам’яний, але добре зроблений. Ручка з ясена. Таким можна було не тільки понтуватися, а й захищатися.

Сокира
Сокира була мідною. Неабияка розкіш на той час. Думаю її цінність перевищує цінність всього топового спорядження, яке потрібне сучасному туристу.
Підвищений вміст міді у волоссі мумії вказує на те, що Етці мав якесь відношення до виготовлення міді.
Що ж, чого не зробиш заради мандрів? Етці для цього освоїв складне ремесло.

Снігоступи
Не віриться, що снігоступи з’явились раніше за рюкзак, але конструкція взуття і шматки дерев’яної рами біля мумії, вказують на те, що в Етці були снігоступи.

Висновок
Я не знаю що він загубив на такій висоті, і куди пер на снігоступах з крутою сокирою на висоті більше 3000 метрів. Але точно був там не випадково і готовий до умов високогір’я.

А це значить, що автономні походи та мандри, хоч і не ремесло, але важливий навик, який людство розвиває і вдосконалює як мінімум з часів неоліту. Відкрити / Коментувати

2021-03-18 22:47:23 Привіт

Я вже повернуся з походу.
Офігів від кількості снігу, ледве вирвався, бо не взяв снігоступів.
Але встиг кайфанути і відпочити.

Текст буде пізніше, а відео в сторіз можеш глянути тут
https://instagram.com/marko_goretz

Або тут
https://www.facebook.com/carpatyvol/ Відкрити / Коментувати

2021-03-16 16:43:39 ​​ Соло похід

Ходити одному в гори небезпечно.
Я це розумію і визнаю, але тут є багато «але».

Мій досвід дозволяє мені мінімізувати ризики.
Принаймні я так думаю )))

Сьогодні я вирушив у чергову соло мандрівку. Не буду розписувати всі «але», які пояснюють чому я вважаю це нормальним.
Краще заходьте в Інстаграм, або на сторінку FB і там слідкуйте за мною, якщо буде зв’язок, буду викладати актуалочку.

Мій Інстаграм
https://instagram.com/marko_goretz

Карпатський волоцюга у FB
https://www.facebook.com/carpatyvol/

P.S.
Хочу зрозуміти, чи можна кайфувати від походу в міжсезоння.
Взяв і намет, і гамак Відкрити / Коментувати

2021-03-13 22:14:24 ​​ Clubhouse

Друзі, маю план організувати тематичну кімнату в Clubhouse, де ми будемо говорити про походи. Наприклад, про особливості окремого регіону Карпат: Чорногори, Свидовця, Горган, Мармарос і т.д.

Пропоную почати з Чорногори, оскільки хребет найпопулярніший. Обговоримо основні маршрути, цікаві місця, що знаходяться обабіч головних стежок, та альтернативні маршрути.

Кожен бажаючий зможе розповісти історію свого походу Чорногорою, поділитися досвідом, враженнями, застереженнями і порадами.

Як вам така ідея?
- підтримую, маю що сказати.
- підтримую, цікаво послухати.
- о ні, тільки не Clubhouse!

Якщо цікаво, то додавайте мене в друзі на Clubhouse.
Мій профіль там
https://www.joinclubhouse.com/@trip.man Відкрити / Коментувати

2021-03-10 22:31:03 ​​ Карпатська конспірологія
зона відчуження на кордоні з Румунією


В українських Карпатах, на Захід від села Сарата, знаходиться хребет Жупани. Це справжня зона відчуження, загальною площею приблизно 15 тис гектарів, що охороняється прикордонниками.

Майже на всій протяжності кордону з Румунією туристи можуть «впритул» підходити до сусідньої держави, але в на цій ділянці вас обов’язково зупинять, і розвернуть.
Навіть якщо у вас є на руках офіційний дозвіл про перебування на лінії кордону.

Це не заповідник чи національний парк, ніхто толком не знає, що там знаходиться, і на Google maps майже нічого не видно.
Все, що я знайшов на супутниковій карті - це кілька скельних комплексів, стару будівлю приблизно 10х10 метрів з залізним дахом і стару кляузу на річці Перкалаба.
Цікаво, що біля будинку не проглядається жодної дороги. Очевидно, це закинутий вівчарський будинок, поряд навіть є щось схоже на руїни ферми, але це не точно.

Можете самі глянути
https://goo.gl/maps/DqqtnAghpvcbdyRG8


Всі мої спроби вияснити, чому ж не можна знаходитись в цьому регіоні, не принесли жодного результату. Проникнути туди незаконно теж не просто, бо на відстані 3 км від реальної лінії кордону протягнута добротна колючка, яку регулярно контролюють прикордонники.

Мені це здається як мінімум дивним, бо на сусідній ділянці кордону від села Шепіт, до села Сарата, є багато місць, де теоретично, без проблем можна зайти на територію Румунії. Звісно такого робити не треба, але там, зазвичай, нікого нема.
Хребет Жупани, про який іде мова, знаходиться на території України, але туди потрапити складніше, ніж перейти реальний кордон


Одного разу, в поході «Шлях Чугайстра», мені з групою таки вдалося зайти на 500 метрів вглиб цієї території. Ховаючись від негоди, ми вимушено відхилилися від маршруту і розбили табір на полонині Задня Стая.
Нічого особливого ми там не знайшли, тільки стару і розбиту вівчарську колибу.


Все заборонене, викликає посилений інтерес, і хребет Жупани якраз такий випадок.

Якщо відпустити фантазію на вільні хліби, то можна припустити що це така собі Зона 51.
Найбільша діч, до якої я додумався - це припущення, що там зберігають ядерні відходи, або якусь біологічну зброю

Більш притомну версію озвучив Ілля, учасник нашої експедиції «Шлях Чугайстра». Скоріш за все це бюрократичне непорозуміння, притаманне військовому дискурсу. Заборонити відвідування простіше, ніж врегулювати його.


Пропоную влаштувати хіт-парад конспірологічних теорій на тему: «Що знаходиться на хребті Жупани?».
Пишіть свої варіанти в коментарі, і не стримуйте фантазію Відкрити / Коментувати

2021-03-08 17:47:33 ​​Туризм і гендерні стереотипи
як походи лікують сексизм?

Вирішив написати цей пост, після того, як відписався від десятка каналів, які навперебій заходились вітати всіх «представниць прекрасної статі зі святом весни».

Для мене свято 8 березня - це привід зайвий раз нагадати, що гендерні стереотипи досі живі, і продовжують псувати людям життя.

Щоб зрозуміти себе і суспільство, треба вийти за його межі.
Походи в гори - це територія свободи , тут не працюють звичні гендерні ролі так, як, наприклад, в робочому колективі.

Всі, хто ходить в походи, знає, що в екстремальній ситуації будь-яка людина опускається до рівня власних навиків та підготовки, і так звані «природні здібності» окремої статі не допомогають.

Є така стара туристична байка: «Якщо хочеш знати що за людина поряд з тобою - візьми її в гори».
Всі адекватні туристи і туристки добре знають людей, і давно в курсі, що гендерні стереотипи - це повна фігня. Істерика одинаково часто стається, як в чоловіків, так і в жінок, а побутові обов’язки «берегині» та «мисливця» дуже часто не відповідають статі.


Ходіть в походи, ламайте стереотипи, любіть одне одного і будьте щасливі.

P.S.
Фото підкреслює мою думку про те, що навіть в думках не всюди треба йти за більшістю, ризикуєш стати частиною отари. Відкрити / Коментувати

2021-03-04 23:58:24 ​​Авторський тур
як вибрати цікаву мандрівку
і чого варто остерігатися?

Масовий туризм
Купуючи пакетний тур до Єгипту, Турції чи ще якоїсь популярної країни, ти потрапляєш у величезний потік туристів, де тебе нагодують, застелять ліжко і будуть розважати.
Індустрія відпочинку, зазвичай, добре налаштована і рідко «ламається», тому ризик втрапити у халепу - мінімальний.

Туристичний бізнес
Індустрія туризму - це штучне середовище, створена виключно для споживання розваг. Автоматизація і оптимізація процесів - це типова форма масштабування бізнесу, однак людина в цьому потоці не мандрує, а лише споживає туристичні послуги.

Походи як індустрія
Мандрівки в гори з рюкзаком і наметом теж "страждають" від автоматизації та стандартизації. З одного боку, в комерційних походах, на чолі з гідом, можна почувати себе в безпеці і не паритись з приводу побуту, трансферу, їжі, маршруту і т.д. З іншого боку, коли просто слідуєш за гідом, який іде попсовим маршрутом, то так само як на курорті, потрапляєш в штучне середовище.
Кожному своє, але мені більше подобаються так звані авторські походи. Подібний формат існує в туризмі вже давно.

Авторські тури
Авторські мандрівки - альтернатива масовому туризму.
Цей формат є найкращим способом подорожувати і досліджувати світ, який тільки може запропонувати комерційний туризм.

Авторські тури мають унікальні переваги, недоступні масовому туризму.
В авторському турі, ти стаєш частиною невеликої команди мандрівників-дослідників, що відкриті до пригод.
Подорож існує в одиничному екземплярі, та ніколи не повторюється. Можна отримати унікальний досвід мандрівника.
Мобільність та свобода від інфраструктури дозволяє імпровізувати і робити мандрівку цікавішою.

Хто такий автор туру?
Автор туру - це людина, або кілька людей, у яких є мандрівний досвід, оригінальний погляд на звичні речі, й талант доступно презентувати власне бачення світу через подорож.

Авторські тури підходять не всім
Цей формат має свої недоліки, і не всі готові миритися з ними.

Авторські тури значно дорожчі за пакетні
Поясню на прикладі. Вишита сорочка ручної роботи коштує 300$, а фабрична вишиванка всього 50$. Обидві сорочки дуже схожі між собою, але різниця між ними очевидна.

Непередбачуваність
В авторській мандрівці дуже багато складових і завжди щось може піти не так. Зі свого досвіду знаю, як швидко і як сильно можуть мінятися плани, коли мандруєш “вільним стилем”. Зміна готелю, місця ночівлі, або “випадання” якоїсь незначної локації - це майже штатна ситуація.

Своє бачення
Важливо розуміти з ким ти їдеш. Твій світогляд, і уявлення про мандри, пізнання культури та відпочинок не повинні конфліктувати з уявленнями автора туру, який має "своє бачення" майбутньої пригоди. Це "бачення" є найбільш цінним в авторському турі, але якщо ви з гідом дивитесь на речі по-різному, це може стати проблемою. З іншого боку, якщо гід та колеги-мандрівники розділяють спільні цінності, то подорож буде максимально кайфовою.

Висновок
"В кожного своя доля і свій шлях широкий...", свої мотиви і бачення ідеальної мандрівки. Авторські тури можуть відкрити вам новий вимір культури, країни та світу в цілому, але тільки якщо ви готові миритися з усіма мінусами цього формату.

P.S.
Будьте пильні!!
Якщо в авторському турі нема особливих застережень, а в описі зустрічаються фрази "неймовірні краєвиди", "якісний відпочинок", "незабутні враження", то це зашквар. Під маскою оригінальності вам намагаються продати типовий туристичний продукт.
Я не маю нічого проти масового туризму, але якщо звичайний (хай і якісний) принт на футболці, тобі намагаються впарити як оригінальний витвір мистецтва, то краще обходити такі схеми десятою дорогою. Відкрити / Коментувати