Це більшенький текст із моїми оцінками результатів виборів у Ф | Тарас Чорновіл 🇺🇦
Це більшенький текст із моїми оцінками результатів виборів у ФРН, зокрема й у контексті інтересів України.
У Німеччині оперативно порахували голоси виборців. Перемогли Соціал-Демократи Олафа Шольца. І він має всі шанси стати канцлером ФРН. Більше чіткості й з майбутньою коаліцією, хоча тут попереду дуже складні переговори між не зовсім близькими силами. Щодо повторення широкої коаліції з блоком ХДС/ХСС Арміна Лашета (раніше Меркель), якій я надавав перевагу, то тут поки шанси примарні. Учасники стомилися від їзди в одній упряжі для ідеологічно чужих партій. А це 3 з 4 каденцій Ангели Меркель. Недавно Шольц в інтерв'ю прокоментував фразу Лашета, що той готовий до коаліції з есдеками та при їхньому канцлері. Він іронічно відповів, що партії Лашета-Меркель буде корисним пройти відновлення в опозиції. Це доволі жорсткий анонс рішучої відмови навіть від ведення переговорів.
Зараз уже йдуть консультації з іншими переможцями окрім неонацистської пропутінської Аьтернативи для Німеччини. Це Зелені, Вільні Демократи та Ліва партія. Із Зеленими їх ділить NS-2, але якщо Зелені змиряться з фактом завершення цього рашистського проєкту, то в іншому в них більше спільного, ніж протиріч. Шольц, як умілий політик з колосальним досвідом (хоча й тіньовим), ще до виборів почав грати на полі Зелених та пропонувати близькі їм ініціативи, зокрема, щодо відновлювальної енергетики. Тому шанси на нову коаліцію зростають. У ній Зелені можуть претендувати на посаду міністра закордонних справ. Ще недавно для нас це було б приємним бонусом на фоні не дуже сприятливого результату виборів у ФРН. Але не зараз. Партія Зелених відзначається меншим рівнем конформізму та більшою принциповістю за своїх старших партнерів. І тому жорсткіше ставиться не лише до путінського режиму в РФ, але й до різноманітних клептократичних і популістських режимів у світі. Зеленський уже встиг виробити собі в них погане реноме. Фактично, в Зелених більше не готові серйозно підтримувати Україну поза ритуальними танцями і заявами, які автоматично випливають із норм міжнародного права.
Отже, чого очікувати від нової влади в нашого дуже знакового союзника? Катастрофи не буде, апокаліптичні сценарії вимальовувати не слід. Ніхто не визнає заонність анексії Криму та окупації частини Донбасу. Не буде й розмов про зняття санкцій із РФ. Нинішні Соціал-Демократи не побіжать в обійми до Путіна. Навіть Шрьодер відверто продався вже після відставки, а до того поводився відповідно до усталених правил і традицій. Так і з Шольцем. Я перечитував його інтерв'ю ще під час попередніх виборів, читаю й зараз. Він дуже чітко окреслив внутрішні пріоритети й дещо розмитіше зовнішні. У зовнішній політиці поки що цілковита спадковість з Ангелою, при якій він був віце-канцлером та міністром фінансів. У передчутті перемоги він дав кілька програмних інтерв'ю, в яких виклав програмні принципи. Знову ж, на 99% домінує внутрішня політика. Але з міжнародної наполягає на максимальній співпраці із США, конкретніше - з адміністрацією Байдена, якого розглядає хорошим партнером. А це тягне за собою подальше узгодження щодо запуску NS-2 при одночасній обережності стосунків із РФ. Але місця активній політиці щодо підтримки України завдяки Зеленському більше нема в Білому Домі, тож синхронізації в цьому напрямі на якісь помітні дії сподіватися годі. Ще Шольц однозначно за посилення НАТО та обороноздатності Блоку та Німеччини, але не помічений у ідеї розширення Альянсу. Може підтримати Балканський напрям, але точно буде проти східного. Це не з його заяв, там про це взагалі нічого нема, тут я просто оцінюю класичну позицію СДПН. (Продовження в наступному блоці).
