✙ Churcher ✙

2021-07-03 15:38:00 ​​Про аудиторів від Конгрегації східних церков та обман архієп. Ігоря Возьняка - оновлення

Як ми вже писали, у Львівській архієпархії триває фінансовий скандал, який владика Ігор Возьняк всіляко намагається приховати. У 2019 році він був змушений видати декрет про проведення аудиту, який виявив серйозні фінансові порушення в діяльності церковної крамниці, що розташована на подвір’ї Архикатедрального храму святого Юра. Втім, єдиною реакцією митрополита Ігоря було скорочення посади аудитора.

Через таке покриття порушень з боку митрополита Ігоря Возьняка, аудитор — відомий професор Львівської Богословської семінарії, який брав участь у багатьох важливих для УГКЦ проектах — звернувся до поліції. За його скаргою 27 грудня 2019 року було зареєстровано кримінальне провадження за ч.1 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем).

Між тим, відомості про скандал у Львівській архієпархії дійшли до Ватикану. Конгрегація східних церков у серпні 2020 року, після консультацій із Блаженнішим Святославом і повідомивши митрополита Ігоря, вирішила провести власний незалежний аудит. Залучили владику Кеннета Новаковського, якому мали допомагати спеціалісти з великим досвідом о. Любомир Яворський і пані Ольга Вох.

Проте вже минуло 5 місяців із початку перевірки, а комісія досі не надала результату. Її члени навіть не спромоглися опитати священика, що брав участь у попередній (внутрішній) аудиторській перевірці, яку він проводив спільно із штатним аудитором.

І хоча комісія отримала від аудиторів всі документи, що підтверджують всі фінансові порушення ( офіційно зареєстровані і підписані), жодного результату ми не дочекалися. Саме передбачаючи такий розвиток подій у цій справі ми й писали про відсутність великих надій на те, що поважна комісія з Ватикану "зробить належні висновки та допоможе навести лад в церковних структурах УГКЦ. Але ми все ж таки продовжуємо стежити за ситуацією та висвітлювати фінансові та майнові порушення з боку церковників різних конфесій.

До речі. Читаючи рішення синодів УГКЦ щодо боротьби з корупцією, нам згадується творче кредо Лесі Українки “Сontra spem spero!” (з лат. “Без надії сподіваюсь!”):

«Особливістю корупції є те, що вона боїться прозорості, згідно зі словами Святого Писання: «Хто чинить зло, ненавидить світло, тож і не йде до світла, щоб не виявились діла його» (Ів. 3, 20)» «Щоби бути «світлом для світу» посеред темряви гріха, закликаємо душпастирів, монашество та всіх мирян Церкви зробити все, щоб наші церковні спільноти і структури стали взірцем прозорості й чесності, духовно-моральним простором, вільним від корупції в будь-яких її проявах»

(Із послання Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ про подолання моральної недуги корупції) Відкрити / Коментувати

2021-07-01 20:22:00 ​​Відео з привітаннями глав ПЦУ та УГКЦ покажуть на Володимирській гірці

#інсайдиChurcher #пцу #угкц

Дізналися, що ГО "Живе місто. Київ" запросила предстоятелів двох Церков на зйомки 5 хвилинних роликів (по одному на предстоятеля). Кожен ролик - це розповідь про історичну подію, яка відбулася в один із років Незалежності нашої держави. За інформацією Churcher, Верховний Архієпископ УГКЦ розповідатиме про візит в Україну Папи Івана-Павла ІІ, який відбувся у 2001 році, а Митрополит Епіфаній планує розповісти про події, пов'язані із отриманням томосу про автокефалію.

Ці ролики транслюватимуть на Володимирській гірці 24 серпня. Ну і, звичайно, вони будуть доступні в інтернеті.

Гарна ініціатива, сподіваємось, що все вдасться.

До речі, ті, хто читав цикл дописів про спогади учасників Об'єднавчого собору (1, 2, 3, 4), де ми також висловлювали власну думку, вже приблизно розуміють, про що розповідатиме митрополит Епіфаній.

Відразу відповімо на ваші запитання - так, інших релігійних діячів запрошувати не планують. Принаймні поки що. Відкрити / Коментувати

2021-06-30 19:49:00 ​​Взагалі ідея неокатехуменату як «знаряддя в лоні парафії» є гарною, тому, гадаємо, певні перспективи вона точно має. Мабуть, десь з’явиться добрий приклад, який збагатить «звичайну» євангелізаційну роботу, а з часом накопичиться «критична маса» вдалого досвіду саме українських неокатехуменальних спільнот… Але реалізація потребує багато уваги церковного керівництва, його нагляду й допомоги. І, власне, чому б ні спробувати розглядати це як одну з форм євангелізаційної роботи, яку все одне треба «підіймати з колін». Краще «очолити» цей «стихійний» рух, бути більш активними, приділяти більше уваги місійній та євангелізаційній діяльності на всіх рівнях – від Верховного Архієпископа до місцевого пароха, – ніж боротися із численними школами, спільнотами тощо - чи то "привидами", чи то реальними сектами під цими назвами, - а особливо із наслідками їхньої діяльності, які іноді можуть бути справді серйозними для церкви і спасіння душ вірників… Відкрити / Коментувати

2021-06-30 19:48:00 Чи підуть українці-католики Неокатехуменальною Дорогою?

#угкц #мгкє #вартопрочитати

Нас тут питають щодо перспектив неокатехуменату у східних католицьких церквах України… Спробуємо відповісти.

Нагадаємо, що Неокатехуменальна Дорога існує для того, щоб заново привести до віри людей, які її полишили. Кілька запрошених єпископом і місцевим священником катехизаторів знайомляться з людьми й з тих, хто зацікавився, формують спільноту Дороги. Після початкової катехизації з охочих створюють окрему закриту громаду, яка регулярно збирається на богослужіння і продовжує йти шляхом віри.

Такі спільноти вже близько 10 років діють як у МГКЄ, так і в УГКЦ, тобто юридичних і канонічних перепон нібито й немає. Але в Україні неокатехуменатів дуже небагато. І ставлення до них є певною мірою стереотипним і негативним, особливо з боку вірників. Принаймні в нас склалося таке враження.

Мирянам важко прийняти різноманітні нові форми діяльності, особливо якщо вони здійснюються у просторі храму. І почуття щирих вірників справді важко «обдурити»: вони відчувають, коли хтось скопіював чужу форму, але недостатньо сенсів і певних цінностей, аби цю форму зробити прийнятною і зрозумілою для людей іншої культурної традиції (Неокатехуменальна Дорога розпочалася з бідних районів Мадриду, але ж в нас дещо інші уявлення щодо того, які форми можуть передавати почуття й науку віри).

Втім, деяких священників приваблює або принаймні цікавить сама ідея Неокатехуменальної Дороги, спрямованість цієї ініціативи на християнську ініціацію дорослих. У когось навіть є гарний досвід співпраці з такими спільнотами РКЦ за кордоном - кажуть, вірні дійсно сімейні, побожні, активні, мають часті духовні вправи, дуже сильні богослужіння, яких тамтешні люди особливо потребують після Літургійної реформи, прагнуть глибше запізнати й по особливому переживають.

Декого, правда - і навіть в самій Італії, - непокоїть загроза перетворення неокатехуменальних спільнот на щось типу сект, ризик втрати впливу на них, через їхню харизматичність і втаємничення – зокрема через те, що з боку виглядає, ніби священник для них стає не отцем, а лише «функцією» або «чиновником», необхідним лише для того, щоб уділяти Таїнства.

Але якщо понтифіки визнають Неокатехуменальну Дорогу «як ітенирарій католицької формації», є затверджений Статут, схвалений Конгрегацією доктрини віри Катехитичний Директорій – це залежить від самих священників, чи зможуть вони зберегти такі спільноти в єдності з церквою. Кажуть, що там де парох активно працює, неокатехуменальні громаді виглядають справді живими, дієвими й потрібними Церкві в сьогоднішніх обставинах. Тобто головне - бути достатньо підготовленими для цього, а також добре підготувати вірників, яки будуть створювати такі спільноти, вести інших Неокатехуменальною Дорогою.

Отже, думки й мирян, й духовенства збігаються в тому, що подібні ініціативи мають враховувати місцеву церковну й культурну традицію, виглядати природно, а не як щось чужорідне. Неокатехуменат ще немає достатнього і вдалого досвіду трансформації, пристосування до культурного контексту нашої країни, аби швидко поширюватися. Це не означає, що в ній обов’язково є щось погане, або немає нічого доброго, але в цьому є проблема (для церкви) і виклик (для українських неокатехуменатів). Розв’язання цих питань, набуття такого досвіду вимагає багато часу – це, напевно, справа десятиріч. Відкрити / Коментувати

2021-06-29 20:03:00 Щодо публікації про бізнес очільника МГКЄ єпископа Ніла на сайті zakarpattya.net.ua

#угкц #церковнаборотьба

Отримали багато листів на churcher@protonmail.com, де наші читачі просять прокоментувати статтю про бензиновий бізнес єпископа Ніла Лущака.

Чесно кажучи, не знаємо, що тут коментувати.

По-перше, як то завше буває із нашим каналом - ми про це вже писали, коли робили огляд статті Олександра Масляника на тому ж закарпатті.нет.

По-друге, ми в принципі не дуже й здивувалися. Треба вже звикнути, що багато священнослужителів - переважно архієреїв, - так чи інакше пов'язані із різноманітними бізнесменами, меценатами та іншими "діловими людьми", котрі або допомагають заробляти, або просто дають гроші в обмін на будь-які преференції.

Тут можна згадати й про всім відомих Новинського, Вишневецького та інших спонсорів РПЦвУ, і про митрополита Володимира Війтишина, який "відкривав" наш канал, про Главу УГКЦ Святослава Шевчука та його меценатів (та й взагалі про те, як розпоряджаються грошима в УГКЦ), і про одіозного єпископа ПЦУ Митрофана врешті-решт...

Варто просто розуміти, що не всі церковники продажні та служать Мамоні. Користуючись нагодою, хочемо це донести до наших читачів. Ми намагаємось очистити Церкву та показати кукіль, аби ви знайшли пшеницю.

Шукайте. Добрих священнослужителів теж чимало. Відкрити / Коментувати

2021-06-25 19:23:00 ​​Діяльність отця Романа Братковського не подобається керівництву УГКЦ, що чекає Спільноту "Галилея" ?

#інсайдиChurcher #угкц #церковнаборотьба

Напевно багато хто чув про Романа Братковського та його спільноту "Галилея", що називає себе греко-католицькою євангелізаційною спільнотою та діє при парафіях УГКЦ. Отець Роман має 36 000 підписників на Ютубі і є досить відомим серед греко-католицьких вірників.

Але популярність ще не означає правильність діяльності. Принаймні так вважає глава Івано-Франківської архієпархії УГКЦ Володимир Війтишин. Він, як і частина отців зі Львівщини, був дуже незадоволений із приводу дій о. Братковського. Було ініційовано розслідування, яким займалися Бюро Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ у справах нових релігійних рухів і сект, Богословський відділ УГКЦ під керівництвом владики Ярослава Приріза, а також особисто ректор Тернопільської Духовної Семінарії о. ліц Іван Римар.

Розслідування тривало понад рік і викликало багато суперечок. Почитайте хоча б звернення Донецького екзарха УГКЦ Степана Менька від березня минулого року, в якому він захищав отця Романа і просив почекати на результати роботи комісії.

Що ж. Наче дочекалися. Після аналізу діяльності Спільноти "Галилея", комісія дійшла до висновку, що її діяльність є деструктивною та має ознаки неопротестантизму (представники комісії не оцінили співпрацю із протестантськими каналами, зокрема з Росії). Крім того, встановлено, що Спільнота збирає гроші, не надаючи жодних звітів керівництву єпархій, на терені яких отримує фіндопомогу.

Обміркувавши вищевказане, керівництво УГКЦ схиляється до того, щоб призупинити діяльність "Галилеї", та закликає Екзарха Донецького Сергія звернути особливу увагу на діяльність о. Романа, особливо за межами екзархату. Як, правда, зазначають наші джерела, аналіз діяльності Спільноти знову нагадав греко-католицьким ієрархам про необхідність розвитку євангелізаційної справи. Тим паче що це не єдиний приклад, коли впровадження подібних "ініціатив знизу" не по розуму й без благословення створює певні проблеми.

Подивимося, чи підкориться о. Роман церковній владі.

P.S. Мабуть, пізніше напишемо про деталі цього розслідування. Відкрити / Коментувати

2021-06-23 12:24:46 Книжковий Арсенал та презентація видань, присвячених 20 річниці паломницького візиту Івана Павла ІІ в Україну

#інсайдиChurcher #упцкп #пцу #церковнаборотьба

Сьогодні за посередництвом Польського Інституту планується презентувати два видання: "Іван Павло ІІ до Центрально-Східної Європи" (Варшава-Вільнюс-Київ, Мінськ, 2021) та "Йоан Павло ІІ. Пам’ять та ідентичність" (видавництво «Літопис» 2020). Презентація розпочнеться о 15:00 у кафе "Європа".

Серед запрошених на презентацію: Глава УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук), єпископ РКЦ Віталій Кривицький, Директор Папського Інституту св. Томи Аквінського у Києві о. Петро Балог, Директор Польського Інституту в Києві Роберт Чижевський, а також, за нашою інформацією... Глава УПЦ КП Патріарх(?) Філарет.

Цікаво, що у запрошенні на ім'я Філарета про можливу участь митрополита Епіфанія знову не згадується. Є таке враження, що серед тих чи інших організаторів (принаймні пов'язаних із Польщею) є якась домовленість, і Епіфанія з Філаретом свідомо запрошують по-черзі, аби нікого не образити. Наприклад: 10 червня у митрополичих садах Епіфанія не було - він зустрінувся з Віце-маршалком Сейму Польщі Малгожатою Госєвською 11 червня. Сьогодні запросили Філарета, виходить пізніше Роберт Чижевський планує зустрінутися із Предстоятелем ПЦУ?

Це, звичайно, може бути й просто збіг, але теорія, на наш погляд цікава. Тим більше, що цього "нейтралітету" намагаються дотримуватися не всі - на презентацію Рукописної Біблії Філарета не покликали ж, незважаючи на те, що він на момент переписування цієї Книги був повноцінним Главою Церкви з якої вийшов митрополит Епіфаній, який у свою чергу цей захід відвідав. Якщо ж презентація книжок такі стане місцем зустрічі ієрархів - зможемо тільки порадіти з цього, бо як ми писали, лише діалог може виправити ситуацію в українському релігійному середовищі.

Що ж, подивимося, як буде насправді. Відкрити / Коментувати

2021-06-21 20:12:00 ​​До попереднього посту , знов про церкву та ритуальні послуги

У травні нелегкого минулого року народні депутати фракції «Європейська Солідарність» Микола Княжицький та Олег Синютка передали Львівській лікарні швидкої допомоги "від Фонду Порошенка і корпорації Roshen" партію захисних костюмів та пульсоксиметрів. Головний лікар Олег Самчук, звісно, дякував, і про це розповіли на сайті партії та навіть - о диво! - на "5 каналі".

На освячення ж самочинно побудованого храму в жовтні 2020 року завітав сам міський голова Львова Андрій Садовий, але коли в березні цього року до храму привозили мощі святих мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії, парох Андрій Корчагін підкреслював у ЗМІ роль "нашого доброго парафіянина Андрія Антонищака", який особисто віз відповідне прохання до Ватикану, бо "тоді постійно їздив до Італії, бо він є бойовим офіцером Національної гвардії України і був на той момент депутатом Верховної ради та опікувався визволенням Віталія Марківа". Нагадаємо, Андрій Антонищак був членом парламентської фракції партії «Блок Петра Порошенка».

За підсумками місцевих виборів, що відбулися восени минулого року, партія "Європейська Солідарність" має найбільшу фракцію у Львівській міськраді.

Отже, є таке враження, що в медичному закладі склалася занадто політична "атмосфера", завдяки чому архієпископ Ігор Возьняк заробляє разом зі своїм священником , порушуючи принцип рівності конфесій у публічному просторі. Крім того, священник Андрій Корчагін служить "живою рекламою" для скоріш за все пов'язаного з лікарнею ритуального бюро, аби родичі померлих замовляли зал, купували супутні товари та послуги саме там, "бо в них вже й священник є", а не зверталися до свого храму, не шукали необхідні речі та не переносили прощання кудись ближче до дому або кладовища.

P.S. Правду кажуть, що людину не змінити. Архієпископ Ігор - найкраща ілюстрація афоризму ніколи такого не було і ось знову. Але що тут сказати, гроші... від них мало хто може відмовитися. Відкрити / Коментувати

2021-06-21 17:52:00 ​​Як УГКЦ допомагає медикам... у похованні людей

#інсайдиChurcher #угкц #відчитачів

Натрапили ми тут на один декрет Львівської архієпархії за підписом вл. Ігоря Возьняка, датований 31 травня цього року , і зацікавилися. Спочатку, правда, сподівалися, що писати тут не буде про що, адже все начебто нормально: Церква призначає священника для духовної підтримки та здійснення обрядів, щось на кшталт капеланського служіння при медзакладі, своєю чергою, лікарня дозволяє використовувати для цього відповідне приміщення, сторони узгоджують порядок його використання... Але, як завжди, виявилося, що "диявол ховається в деталях".

По-перше, на відміну від інших львівських медиків, які публічно висловлюють християнську за своєю суттю позицію щодо абортів, КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» (ЛШМД) не тільки робить аборти, коли це потрібно з медичних міркувань, але й пропонує цю "послугу" за гроші: артифікаційний (за бажанням жінки) аборт до 12 тижнів у "швидкої" коштує 1800 грн.
Нагадаємо, у 12 тижнів плід має 9 сантиметрів, сформовані усі органи і системи, відчувається його серцебиття...
Чи має Церква співпрацювати з таким закладом?

По-друге, це не наші побоювання або прискіпування: призначений туди о. Андрій Корчагін просто "приватизував" цей Ритуальний зал. Якщо рідні померлого кличуть свого священника (наприклад іншої конфесії), то він мусить це узгоджувати з о. Андрієм. Так само мусять робити й інші священники з УГКЦ. Без узгодження з монополістом, здійснювати там обряд похорону не дозволяється! (цікаво, що з цього має керівництво архієпархії, за таку монополію на діяльність треба добре платити)

По-третє, договір ЛШМД з очолюваною о. Андрієм Корчагіним громадою Віри, Надії, Любові ті їх матері Софії ухвалений 02.04.2018, але прохання призначити священника і відповідний декрет підписані тільки зараз.
Чому?

По-четверте, із початку минулого року КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» аж надто активно здає приміщення в оренду, "щоб орендарі в подальшому відремонтували отримані приміщення, модернізували їх, надавали якісні послуги і сплачували кошти лікарні". Рішення про передачу в оренду кількох приміщень для облаштування харчоблоку, їдальні, пральні та окремого приміщення для ритуальних послуг було ухвалено Львівською міськрадою 04.09.2020.

"Лікарня отримуватиме близько пів мільйона гривень з оренди на місяць (з розрахунку 2 тис. кв. м на 200−300 грн за 1 кв. м за місяць оренди), необхідних для закупівлі засобів захисту, медикаментів та обладнання", – пояснив бізнес-омбудсмен Львова Сергій Кіраль. Також повідомлялося про ремонт на трьох поверхах в операційному блоці, на який мають витратити 64 млн грн, при чому переможцями часто стають волинські підприємства (саме з Волині походить директор ЛШМД Олег Самчук, призначений у лютому 2020 року), а за деякими договорами 10% орендної плати йдуть Управлінню комунальної власності ЛМР.

Так ось, договір оренди приміщень на 1, 2 поверхах будівлі загальною площею 229 кв.м. для організації поховань та надання суміжних послуг був підписаний 08.12.2020 на 5 років із паталогоанатомом КЗ ЛОР «Львівське обласне патологоанатомічне бюро», що тільки за пів року до аукціону зареєстрував ФОП ЙОРДАНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІГОРОВИЧ - як раз із метою надання ритуальних послуг. За цим договором лікарня щомісяця отримує 85 000 грн (до речі, бальзамування та підготовка тіла до поховання теж включено до переліку послуг ЛШМД). Для порівняння, середньомісячний дохід парафії Віри, Надії, Любові ті їх матері Софії у 2020 році становив 54 391 грн.

Із цього стає трохи зрозумілішою затримка із "призначенням" священника на служіння, але виникає питання: чи може бути підставою для цього договір з лікарнею 2018 року, або зараз громада мала ухвалити договір із Йорданським?

По-п'яте, є певний політичний контекст, який може додати цій історії ще один вимір. Але про це розповімо в наступному пості. Відкрити / Коментувати

2021-06-19 19:30:00 ​​Нагородження - інша сторона медалі? Знову єпископ Харківський і Богодухівський Митрофан

#інсайдиChurcher #пцу #відчитачів

Якщо в попередньому дописі нам не довелося критикувати керівництво УГКЦ за бажання нагородити пані Ірину Ващук-Діспіо, то тут ситуація трохи відрізняється.

По-перше, як ви бачите, владика Митрофан просить Блаженнішого не нагородити, а благословити нагородження аж цілого Командувача НГУ генерала Балана. Персональне нагородження єпископом ПЦУ високопосадовця такого рангу є дещо дивним і натякає на їхні досить тісні зв'язки або особисту зацікавленість єпископа.

По-друге, єпископ Митрофан вже неодноразово "світився" в різних історіях із нагородами - просив і за себе, і за своїх друзів. Тому чергове прохання з одного боку вже не дивує, а з іншого - навпаки, вражає: скільки ж в ньому цілеспрямованості, він точно знає, чого хоче від життя. Тому й максимально налагоджує зв'язки. Бізнесмени, командувач НГУ...

Ну й по-третє, пам'ятаючи історії зі спробами Митрофана то забрати храм в архієпископа Ігоря Ісіченка та "залишити його у православ'ї", то мутні схеми із землями лісогосподарського призначення, то скандали із перетягуванням священників від архієпископа Афанасія до себе, складається враження, що ієрарх не робить нічого "просто так", а веде поступову політику нарощування позицій.

Хтозна, мабуть, саме цієї енергії не вистачає владиці Афанасію? (його, до речі, змусили "помирилися" із кліриками, що хотіли перейти до Митрофана, а ми, зваживши розмір і стан ХПЄ, а також необхідність для ПЦУ поступово виходити з ситуації "паралельних єпархій" - переглянули свій прогноз в бік затягування та замовчування конфлікту між ієрархами, але це вже зовсім інша історія...) Відкрити / Коментувати