​​#рецензія Раптом ви ще не читали, то от ще одна книга до ва | Chytomo

​​#рецензія

Раптом ви ще не читали, то от ще одна книга до вашої полички нон-фікшн літератури: "Простими словами" Марка Лівіна та Іллі Полудьонного.

Зазвичай коли людина веде діалог усередині себе з агресором, тобто фантазує про те, як могла б вирішитися та чи інша ситуація, то уявляє помсту, приниження. Часом ці діалоги в голові можуть вестися по кілька годин. Людина намагається раціонально вирішити емоційне завдання. Найголовніше в цьому випадку — усвідомити, що злишся. Наступний крок — поставити собі запитання: «Які межі порушили?» — і знайти спосіб їх поновити чи позначити.
————
Сором і провина — дві подруги, що сидять за однією партою. Вони настільки схожі, що їх часом навіть плутають. Різницю помітно у сприйнятті себе. Коли перша не встигає зробити домашку, бо дивилася серіал, то думає: «Як я могла так вчинити? Я погана людина». Коли це трапляється з другою, міркування інші: «Навіщо я так зробила? Це поганий вчинок». Сором стосується людини загалом, її особистості, ставлення до себе. А провина — це коли щось зробив не так.
————
З кожною новою кризою в людини з’являється більше можливостей знайти сенс і відчути себе щасливим тут і зараз. Для зустрічі із собою страждання неминуче, а щастя в цьому випадку — короткі миті радості від дороги, якою рухаєшся. У якомусь сенсі це ніби момент насолоди в дорозі, коли відчинив вікно, а там весна — і почуваєшся лабрадором, що висолопив язик та підставив симпатичну мордочку вітру. Щоправда, вічно так тривати не може — вікно доведеться зачинити.

А як ваші книжкові полички? Читаєте щось із того, що запланували на 2021-й чи зриваєтеся і купуєте нове?)