Те, що з’являється на місці війниУ 1945 році, у віці 40 років, Аяко Міявакі (Ayako Miyawaki) почала виготовляти прості, але унікальні аплікації, використовуючи старий одяг та ганчір'я, - матеріалу, який вона знаходила у своєму повсякденному житті.
«
Друга світова війна закінчилася 15 серпня 1945 року. Того дня, коли сльози безперервно текли по моїх щоках, я зрозуміла, що відтепер зможу вільно використовувати час, який я марно витратила, входячи й виходячи з бомбосховища протягом багатьох важких і нестерпних днів війни» - так сама мисткиня описувала початок свого шляху.
Використовуючи ганчірки та обрізки, Аяко створила красиву візуальну мову, яка документує в першу чергу їжу, рибу та овочі. Її текстильні колажі вражають технікою та уважністю до світу простих буденних речей. До світу їжі, який у ті часи (та й зараз на побутовому рівні) переважно був світом жіночим, їжі, важливість якої надзвичайно зросла у воєнні та повоєнні роки.
Я дуже люблю таке змішування сенсів, їх взаємопідсилення.
