Думаю, що ви помітили як сумно мовчала Галушка останні місяці. | Бетонна галушка

Думаю, що ви помітили як сумно мовчала Галушка останні місяці. Цей рік виявився для мене дуже важким з багатьох причин, не виключно через війну, а й купу особистого. І все це зруйнувало для мене найважливіше - можливість рефлексувати та писати. Якби хтось 5 років тому сказав якою важливою буде для мене можливість писати - я б, мабуть, не зрозуміла про що мова. Проте зараз я справді відчуваю це як велику цінність та потребу. Тому дуже дякую вам за те, що залишались та чекали на нові тексти.

І я дуже щаслива, що до мене повертається ця здатність. Загорітись та створити текст, над яким цікаво працювати мені самій, а не вимучувати через якесь умовне «треба». Маю надію, що це початок перезавантаження Бетонної Галушки. Перезавантеження не тільки тому, що знову почнуть з’являтися пости, а й тому, що, очевидно, я змінилась, мої тексти теж зміняться певною мірою. Почнімо?