Ціна держави

2022-08-27 12:24:42 Міграційні настрої ІТівців

Цікаве дослідження презентував Львівський ІТ Кластер «IT Research Resilience: Вплив війни на розвиток індустрії».

57% опитаних хочуть жити в Україні. Більш рішуче щодо виїзду за кордон налаштовані досвідчені працівники, що мають пару або сім’ю.

Найпоширенішими факторами, які провокують міграцію є втрата житла або роботи.

Під час опитування автори змоделювали три умовні сценарії розвитку подій в Україні та запропонували ІТ-спеціалістам уявити себе через рік у кожному з них. При реалізації позитивного сценарію, який передбачає євроінтеграцію та лібералізацію економіки (читай - економічна свобода), 78% опитаних залишаться в Україні, а 12% тобто орієнтовно 27 000 людей, намагатимуться виїхати за кордон.

Нагадаємо, ми провели своє соцопитування: якщо військова загроза триватиме, то 50% українців планують жити закордоном.

Підписуйся на "Ціну держави" Відкрити / Коментувати

2022-08-27 12:11:07 Через тимчасову окупацію Півдня, на ринках України продають імпортні кавуни з Туреччини чи Молдови, а також вітчизняні з Одещини. Все ж ціни залишаються захмарними, як для середини серпня — 30-40 грн/кг.

Натомість на Херсонщині фермери не мають можливості збувати вирощений кавун, тому ягода просто зігниє на полях. Відкрити / Коментувати

2022-08-26 21:24:35 Новини технологічного суверенітету - імпортозамєщєнія: біометричних паспортів не буде..

На рашкє закінчуються чіпи для закордонних паспортів.

Тому видача таких паспортів (з терміном дії 10 років) різко скорочується. Поки що – для дорогих росіян, які живуть за межами атчізни. Потім – для решти холопів.

Підписуйся на "Ціну держави" Відкрити / Коментувати

2022-08-26 17:05:19 В Україні створять 300 тис. нових робочих місць

«Уряд запустив низку грантових програм, як потужний інструмент для підтримки малого й середнього бізнесу. Будь-який підприємець, що прагне розвивати свою справу, або започаткувати нову, може отримати безповоротну допомогу від держави. Це також стимулюватиме створення робочих місць, яких потребують зараз українці. Ми розраховуємо, що реалізація всіх грантових програм в рамках проєкту "єРобота" дасть можливість створити понад 300 тисяч нових робочих місць», – зазначила віце-прем'єр-міністерка Юлія Свириденко..

На сьогодні заявки на отримання грантів подали вже близько 10 тис. громадян. Більшість заяв – на отримання мікрогранту на започаткування або розвиток власної справи.

У вівторок, 30 серпня, буде чудова нагода перепитати про ефективність та зміст цієї програми у самої пані міністерки. Хто хоче це зробити - реєструйтесь на нашу дискусію.

Підписуйся на "Ціну держави" Відкрити / Коментувати

2022-08-26 14:36:38 За даними Deloitte, видобувачі сланцевої нафти в США цього року зароблять майже $200 млрд прибутку, що достатньо, щоб до 2024 року звільнити галузь від боргів та потенційно профінансувати перехід до збільшення видобутку.

Галузь сланцю нагромадила дуже багато поганих боргів (у т.ч. короткострокових) на попередньому бумі буріння, щоб зараз пускати прибуток у збільшення видобутку.

З цього випливає, що раніше кінця 2023 року не слід очікувати різкого зростання видобутку нафти США. Але ось у 2024-му, якщо ціна на нафту залишиться вищою за $65-70 за барель, можна очікувати збільшення видобутку в Америці на 1,5 і навіть 2 млн барелів на добу, що збільшить домінування та можливості ціноутворення США на нафтовому ринку.

Це ж означає, що у довгостроковій перспективі рашці буде дуже погано. До речі, ми ж пам'ятаємо про наші поклади сланцевого газу у Донецькій та Харківській областях, проти яких рашка піднімала фейкових "екологів". Для них теж є "перспективи у перспективі"

Підписуйся на "Ціну держави" Відкрити / Коментувати

2022-08-02 19:10:53 ​​ Коли збирали підписи за петицію на сайті Президента про маркування стендів "За кошти платників податків" там, де влада витрачає гроші українців, у нас виникла дискусія з одними ультра радикальними лібертаріанцями, яких хотіли долучити до кампанії зі збору підписів. Вони переконували, що держава зовсім не потрібна і навіть такі функції як оборона можна замінити приватною армією.

Цього тижня вийшли два знакових розслідування про діяльність приватної армії "Група Вагнера". Перше про діяльність в Судані, звідти найманці "кухаря путіна" вивозять контрабандою золото під видом печива. Обсяги нелегального вивезення золота з Судана $1,9-$13,4 млрд на рік. Для порівняння: ВВП Судана $26,11 млрд (2021). До речі, до того як в них загострилася політична криза і поки туди не полізла pycня, яку найняли розправитися з політичними опонентами, ВВП країни досягало $65 млрд (2015).

Інший матеріал про Центральноафриканську республіку. Там найманці отримали концесію на 186 тис. га лісу. При чому без будь-яких екологічних погоджень, планів рекультивації тощо. Просто дозвіл вирубити 186 тис. га. До речі, саме ліс, а не алмази займає №1 в експорті ЦАР.

Ось тобі й приватна армія у всій красі. Запрошуєш, щоб розібратися з ворогами, а взамін даєш країну на відкуп, яку грабують вчорашні "захисники".

Підписуйся на "Ціну держави" Відкрити / Коментувати

2022-08-02 17:45:00 Як війна в Україні вплинула на імпорт продовольства
Війна рашки проти України запустила ефект метелика на світовому ринку продовольства. Крім обмежень прямих поставок їжі, зокрема, зерна, також на інші країни світу вплинули експортні обмеження (на продовольство та добрива) низки держав, які вирішили захиститися від продовольчої кризи.

Згідно з трекером обмежень на експорт від International Food Policy Research Institute, 20 країн заборонили на 30 продуктів харчування, а ще 6 запровадили жорсткі обмеження на певні види експорту. Наслідки найбільше відчуваються у бідніших країнах Африки та Близького Сходу.

Підписуйся на "Ціну держави" Відкрити / Коментувати

2022-08-02 14:30:16 ​​ Чи буде новий банкопад?
Підсумки дискусії з Катериною Рожковою, першою заступницею Голови Національний банк України та банківським експертом CASE Україна Євгеном Дубогризом:

За шість місяців збитки діяльності банківської системи становлять 4.6 млрд грн. Проте загалом вона виявилася стійкою, банки отримують операційний прибуток від основної діяльності, що дає їм змогу безперебійно функціонувати.

НБУ ослабив регуляції для банків, оскільки дотримання всіх нормативів не можливе за воєнних умов.

На сьогодні основним для банків став кредитний ризик – 20% (145–150 млрд грн) кредитного портфеля банківської системи не працюють. Сума визнаних резервів становить 57.9 млрд грн, з яких 89% сформовано системно важливими банками. Решта банків не поспішають відображати реальний стан справ.

Після закінчення війни НБУ планує оцінити якість активів і за результатами запропонувати банкам середньостроковий план відновлення капіталу за рахунок своєї звичайної діяльності.

У системі сьогодні формують структурний профіцит ліквідності, вагому частину якого сконцентровано в державних банках.

Кредитний портфель скоротився, окрім кредитів бізнесу в національній валюті (37 млрд грн). Сьогодні кредитування здійснюють за рахунок державних програм і переважно державними банками.

Рішенням Кабінету міністрів затверджено план емісії національної валюти в розмірі 400 млрд грн, з яких 240 млрд грн уже здійснено. НБУ має намір залишитися в запланованих обсягах, базовий сценарій передбачає інфляцію на рівні 31%.

Варіант відновлення після перемоги від НБУ – створення фонду за рахунок міжнародних фінансових інституцій, з якого видавати довгострокові безоплатні позики для нарощування капіталу та можливість підприємствам брати звичайні кредити в банках для повного відновлення своїх потужностей.

Три основні показники банків, на які потрібно звертати увагу, оцінюючи діяльність: співвідношення нарахованих відсотків до кредитного портфеля, операційний результат (прибуток до резервів), процентний прибуток.

Повний текст дискусії та відео за посиланням

Підписуйся на "Ціну держави" Відкрити / Коментувати

2022-08-02 13:57:39 Леся Українка за 190 млн грн. Український мультфільм «Мавка» продали майже на всю Європу. Як цьому посприяла війна

Чудовий кейс про те, як українська мультиплікаційна галузь виходить на міжнародні ринки.

Права на показ мультфільму «Мавка. Лісова пісня» за мотивами пʼєси української письменниці Лесі Українки придбали понад 20 країн Європи. Тільки під час кіноринку на останньому Каннському кінофестивалі в травні команда домовилася про прокат у Данії, Швеції, Норвегії, Фінляндії, Ісландії, Греції та Монголії.

«Мавку» ж покажуть у всіх країнах Європи, окрім Великої Британії, з якою ведуться перемовини. Також тривають обговорення зі США, Латинською Америкою і пошук партнера, що «закрив» би всю Азію.

Команда «Мавки» веде перемовини з польськими партнерами про спільні активності. Поляки просять надати право на прокат мультфільму українською, щоб його могли побачити українські переселенці в Польщі.

Підписуйся на "Ціну держави" Відкрити / Коментувати

2022-08-02 13:20:09 ​​ В червні доходи зведеного бюджету продовжили скорочуватись

В червні попри обсяги міжнародних грантів, що зростали, доходи зведеного бюджету продовжили скорочуватись.

В червні 2022 року зведений бюджет отримав 138,8 млрд грн доходів, що становить 97% доходів червня 2021. Падіння було б значно помітнішим або не міжнародні трансферти, які цього місяця становили 38 млрд грн або ж 27% всіх доходів. Більшим в порівнянні з аналогічним періодом минулого року залишалося ПДФО.

Все ще продовжується порядок сплати ПДФО як із грошового утримання, так і з зарплати мобілізованих. Крім того відшкодування ПДВ в червні 2022 становило 9,5 млрд грн проти 12 млрд грн в 2021. Всі інші бюджетоутворювальні податки показали негативну динаміку відображаючи тенденції міжнародної торгівлі та економічної ситуації загалом.

Стримуючим була також і фіксація офіційного курсу обміну валют (який визначає і вартість імпорту і ставки акцизів), переплати податків у минулих періодах, не повною мірою проявився ефект скасовування податкових пільг. Так, ПДВ із внутрішніх товарів скоротився на 7% до 21,3 млрд грн, імпортний – на 59% до 11,9 млрд грн. Рентна плата впала на чверть до 3 млрд грн, Імпортний акциз – на 79% до 1,5 млрд грн. Динаміка податку на прибуток підприємств цього місяця не показова, однак можна зазначити що відповідні доходи були на 34% менше ніж рік тому і становили 3,5 млрд грн.

Видатки зведеного бюджету дещо зменшили свої темпи росту, однак, були на 80% більшими ніж рік тому. Найбільше в абсолютному розмірі зросли видатки на оборону (+88,9 млрд грн або ж 11 рази до 97,7 млрд грн), правопорядок (+30,3 млрд грн або ж в 3,2 раза до 44,2 млрд грн), та соціальний захист (+ 18,8 млрд грн або ж +69% до 46 млрд грн).

Оскільки видатки у 2 рази більші ніж доходи бюджету, то дефіцит цього місяця становив 133,9 млрд грн (за офіційним курсом $4,6 млрд). Зовнішні запозичення за вирахуванням зовнішніх погашень склали 59,7 млрд грн. З внутрішніх джерел для фінансування дефіциту бюджету було залучено 124,1 млрд грн, погашено 44,1 млрд грн. На жаль із внутрішніх джерел левова частка – то верстат НБУ, який забезпечив 105 млрд грн.

Ця публікація стала можливою завдяки польському фонду з міжнародної солідарності "Fundacja Solidarności Międzynarodowej" (FSM) та програмі Міністерство зовнішніх справ Польщі "Polska pomoc". The publication is funded by Solidarity Fund PL.

@costukraine
Підписуйся на високоякісну економічну аналітику Відкрити / Коментувати