Get Mystery Box with random crypto!

Ціна держави

Адреса каналу: @costukraine
Категорії: Економіка
Мова: Українська
Передплатники: 24.66K
Опис з каналу

Просвітницький проект про економіку від аналітичного центру CASE Україна.
Підтримати: https://www.patreon.com/costua
https://www.youtube.com/ЦінаДержави
Про нас: http://case-ukraine.com.ua/
https://cost.ua
Співпраця: @jesfor

Ratings & Reviews

4.00

3 reviews

Reviews can be left only by registered users. All reviews are moderated by admins.

5 stars

1

4 stars

1

3 stars

1

2 stars

0

1 stars

0


Останні повідомлення 153

2021-02-24 21:00:16 @real_kyiv - це канал, завдяки якому ти знатимеш про Київ все!

Історія столиці, маловідомі місця, новини, вуличний двіж та мемчики - все тут: @real_kyiv

Підписуйся!
119 views18:00
Відкрити / Коментувати
2021-02-24 19:30:00 ​​Проєкт Оксфордського університету Our World in Data підготував карту підтримки урядами доходів своїх мешканців, які постраждали від пандемії.

Більшість країни з низьким або середнім рівнем доходів не здійснювали підтримки. Але саме такі країни мають високі втрати у доходах – з 2019 року 15,1%.

Україна належить до групи країн, де уряди надають деяку допомогу у широкому масштабі, виплачуючи громадянам менше 50% від втраченої зарплатні.
Заможні країни найбільше допомагають своїм громадянам – допомога сягає понад 50% від втрат у зарплаті.

Але ми повинні усвідомлювати, що уряд не роздає чужі гроші, або ділиться власними заробітками. Уся соціальна допомога здійснюється за кошти платників податків. Зокрема, у 2021 році середньостатистичний український платник податків віддасть на соціальний захист 4934 грн. Тобто субсидії, виплати при народженні чи пенсіонерам, різного роду допомоги.

Чи ви згодні на збільшення соціальної підтримки з боку держави водночас з підвищенням податків або скороченням фінансування окремих статей (спорт, наука, культура, освіта)?
- згоден, треба захищати нужденних;
- немає однозначної відповіді, треба ретельно рахувати і дивитися, хто дійсно потребує
- треба створити умови, щоб з'явились нові робочі місця, а не роздавати подачки.
258 views16:30
Відкрити / Коментувати
2021-02-24 14:19:12 ​​The Economist пише, що дані з Великобританії показують ефективність вакцини проти COVID-19.

Минуло два місяці з тих пір, як Великобританія стала першою країною в світі, яка 8 грудня розпочала програму масової вакцинації. За цей час 31% дорослих отримали хоча б одну дозу вакцин Pfizer-BioNTech або AstraZeneca-Oxford. До 24 січня свою першу дозу отримали 80% з 2,8 млн людей старше 80 років. За ними послідували 4,7 млн сімдесятирічних жителів країни: до 7 лютого 83% з цієї групи були щеплені.

У дослідженні з Шотландії, опублікованого 22 лютого, відстежувався стан здоров'я 1,1 млн чоловік, вакцинованих в період з 8 грудня по 15 лютого. Було виявлено, що вакцина Pfizer-BioNTech знизила частоту госпіталізацій серед щеплених шотландців на 85% через чотири тижні після їх першої дози; вакцина AstraZeneca-Oxford знизила кількість госпіталізацій на 94%. Відмінності в ефективності вакцин можуть бути пов'язані з віковими відмінностями між реципієнтами, а не з самими вакцинами.

Загальнодоступні дані з Англії показують аналогічну тенденцію. Щоденне число загиблих від covid-19 досягло піку 22 січня і склала 1164. З тих пір він впав на 64%. . Спад був найбільшим серед старих. Смертність знизилася на 66% серед людей у віці 85 років і старше, на 62% серед людей у віці від 65 до 84 років і на 60% серед решти населення (див. діаграму). Аналогічний демографічний тренд спостерігається в зниженні кількості госпіталізацій.

Як пишуть @grabliua, лише вчора в Україну прилетіли перші 500 тис. доз вакцин індійського аналогу AstraZeneca-CoviShield. Зі слів головного санітарного лікаря Віктора Ляшка, вакцинувати українців почнуть вже сьогодні.

Ми лише нагадаємо, що минулого року 35 млрд грн з «ковідного фонду» (тої що покликаний протидіяти пандемії та наслідкам карантинних заходів) було витрачено Укравтодором на ремонтування (це коли ціна зросла на 92% у порівнянні з минулим роком) та будівництво доріг в рамках президентської програми «Велике будівництво). А могли б на ці гроші розпочати щеплення на пару місяців раніше, щоб і людей врятувати і швидше вийти з карантинних обмежень.

Ви за щеплення від COVID-19?
- 100% так
- +\- ще думаю, яку вакцину обрати
- ні, не дам світовій фарммафії заробити на мені
409 views11:19
Відкрити / Коментувати
2021-02-24 10:29:01 ​​У нас, як завжди, неприємна новина. Подобається вам це чи ні, але вчорашні події в Одеському суді, на Банковій (біля Офіс Президента України) тощо були оплачено з ваших кишень.

З "чистої" зарплати 10963 грн у 2021 році (те що закладено у бюджеті) український платник податків віддасть майже 6 тис. грн на діяльність Генеральна прокуратура України, МВС України, суди та інші правоохоронні органи.
Тут ви можете дізнатись точну суму "бенкету".

Які ваші враження від цієї новини?
АСАВ
мене накрила лють
нормально люди відпрацювали - злочинець за гратами
699 views07:29
Відкрити / Коментувати
2021-02-23 16:01:01 ​​Побачити Все – канал, де кожен пост заслуговує твоєї уваги!

Тут ви можете дізнатися цікаву інформацію та побачити яскраві світлини, не тільки популярних та визначних місць чи подій світу, але і з головою зануритись в маловідомі, привабливі його куточки.

Перегляньте та переконайтесь наскільки тут interesting
254 views13:01
Відкрити / Коментувати
2021-02-23 11:46:46 ​​ Державні банки – кого вони кредитували у 2020 році?
А) Бізнес
Б) Населення
В) Уряд

Правильна відповідь – кредитували свого акціонера, тобто уряд.

Обсяг чистих гривневих кредитів державних банків бізнесу протягом 2020 року знизився на 10.7%, або на 8.5 млрд грн. Обсяг валютних кредитів держбанків бізнесу – впав на 8.2% або на 287 млн доларів.

Гривневі кредити населенню скоротилися на 3.5%, це майже 2 млрд грн. Скоротилися і валютні кредити населенню, але це природнє явище: банкам заборонено надавати позики населенню у валюті, тож скорочення цих позик це просто поступове погашення кредитів, наданих ще дуже давно, і це відбувається не лише в державних банків.

В середньому обсяги чистих кредитів, виданих державними банками, протягом 2020 року скоротилися на 8.1% або на 17.5 млрд грн (якщо рахувати валютні кредити за середньорічним курсом). І це з урахуванням державної програми 5-7-9, за якою держбанки минулого року видали 3.8 млрд грн антикризових та інвестиційних кредитів. Без цієї програми обсяги кредитів держбанків, скоріш за все, впали б ще сильніше.

Водночас обсяги цінних паперів Уряду, облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), у портфелях держбанків за минулий рік виросли більш ніж на 50%. В абсолютних цифрах приріст ОВДП у держбанків за 2020-й сягнув майже 120 млрд гривень.
Це і є відповідь на питання, кого кредитували держбанки.

Може, держбанки не кредитують бізнес та населення, бо нема кого кредитувати. Це так, в Україні дійсно бракує платоспроможних та надійних позичальників, і це головна перепона для відновлення кредитування. А минулого року свої «корективи» в фінансовий стан бізнесу внесла й коронакриза. Та ці труднощі не стали на заваді приватним та іноземним банкам – якраз вони минулого року наростили кредитування бізнесу та населення.

Приватні банки у 2020 році збільшили гривневі кредити бізнесу на 18.8%, або на 9.2 млрд грн, іноземні – на 15.8% або на 15.6 млрд грн. Обсяги валютних кредитів впали, але менше, ніж зросли гривневі, відтак, чисті кредити бізнесу від недержавних банків зросли майже на 8.6 млрд грн або на 2.5%. Гривневі кредити від недержавних банків зросли сукупно на 11.6%. Тобто, кредитувати все ж таки було кого.

Одним із аргументів на користь володіння державою банками, мовляв, вони можуть надати кредитну підтримку економіці під час криз, коли приватні банки не кредитують або через брак коштів, або через обережність. І таким чином в теорії пом’якшити наслідки кризи, що є однією з функцій держави. В теорії це носить «контрциклічне кредитування».

Факти свідчать, що минулого року держбанки з цією функцією не впоралися. Контрциклічним кредитуванням займалися приватні та іноземні банки. Тоді як державні фактично працювали посередниками між бізнесом та населенням, у якого були вільні кошти, та Урядом, якому конче потрібно було покривати значний дефіцит бюджету. Можна сказати, держбанки загалом спрацювали як «величезний кіоск із продажу» облігацій державної позики.

Наявність в Уряду власних, «кишенькових» держбанків та можливість фінансування звідти практично будь-якого дефіциту бюджету – одна з причин, чому Уряд постійно відтерміновує продаж держбанків – до 2018, потім до 2020, тепер вже до 2025 року.

Що треба зробити з держбанками?
- продати, бо держава неефективний власник
- просто поміняти менеджмент
- поміняти уряд і владу, може тоді краще буде
317 views08:46
Відкрити / Коментувати
2021-02-22 13:10:24 ​​Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує на кошти МВФ та впевнена у їхньому отриманні у 2021 році. Тішимося оптимізмом та впевненістю пана Президента, але хочемо нагадати, чому МВФ призупинив подальші перемовини:

— втручання у роботу НБУ і заміна його керівництва лише з тої причини, що інфляційне таргетування не дозволяло Банковій штучно здешевити кредити;
— масштабна емісія гривні, чого новий голова НБУ божився не робити за жодних умов;
— рішення Конституційного Суду щодо незаконності призначення керівника НАБУ;
— скасування електронних декларацій;
— сумнівна комісія з відбору нового антикорупційного прокурора;
— зрештою, повернення регулювання тарифів на природний газ і ще бозна-які результати аудиту «ковідного» фонду.

Що треба зробити, як будувати стосунки із Фондом та чому це нам потрібно ми писали тут і тут.

Поділяєте оптимізм Президента Зеленського:
- Україна нічого не зробить і грошей не буде;
- влада зробить, те що хоче фонд і гроші будуть;
- влада буде імітувати роботу і щось отримаємо.
296 views10:10
Відкрити / Коментувати
2021-02-22 11:07:33 ​​Наш асоційований експерт Eugene Dubogryz на сторінках НВ розписав наслідки неотримання грошей МВФ:

"... Немає грошей МВФ — гірше репутація та інший інвестиційний скоринг. Гірше репутація і скоринг — менше інвестицій.

Менше інвестицій — гірше рейтинги Doing Business і все таке інше. Гірше рейтинги — ще менше скоринг. Менше скоринг — менше грошей.

Менше грошей — потрібно посилювати умови бізнесу тут (збільшувати податки, простіше кажучи, бюджет сам себе не виконає). Гірше умови бізнесу — менше інвестицій. Менше грошей — більша потреба в грошах МВФ.

Це називається позитивним зворотним зв’язком. «Люди в клуб не ходять, бо кіна не крутять, а кіна не крутять, бо люди в клуб не ходять».

Докладніше: https://telegra.ph/YAka-r%D1%96znicya-hto-obkakavsya-yakshcho-groshej-nemaye-02-22
372 views08:07
Відкрити / Коментувати
2021-02-19 13:00:08 ​​Віриш у теорії змов, молишся на телевізор і лікуєшся за рецептами з форумів? Не підписуйся.

Вважаєш, навчатися треба в школі та університеті і достатньо? Нам не по дорозі.

Любиш шарія, опзж, “рускій мір” і “совок”? Давай до побачення.

Освітня асамблея - це про саморозвиток, інформаційну гігієну, історію, патріотизм.

Працюємо заради майбутнього. Для освічених, розумних і цікавих українців. Якщо хочеш вдосконалюватися і змінюватися – підписуйся!

Освітня асамблея допоможе

@osvitaUkraine
638 views10:00
Відкрити / Коментувати
2021-02-19 11:41:10 Виконавчий директор CASE Україна Dmytro Boyarchuk пояснює, чому все-таки Україні потрібна співпраця МВФ:

"... Світовий інвестиційний бізнес базується на системі оцінки ризиків. Інвестфонди мають у розпорядженні сотні мільярдів доларів і вкладають ці кошти по усьому світу.
У випадку з розвиненими країнами, щоб обґрунтувати перед акціонерами рішення вкласти гроші у їхні активи, інвестбанкіри беруть до уваги оцінки світових рейтингових агентств — Moody’s, S&P, Fitch. А от для країн, чий рейтинг нижче інвестиційного, основним сигналом є саме співпраця з МВФ.

Якщо МВФ працює з країною, можна вкладатись. Не працює – тримай кишеню на замку, навіть не наближайся…"

Докладніше у статті: https://telegra.ph/Cezonnij-popit-na-MVF-02-19
712 views08:41
Відкрити / Коментувати