Зараз буде невелика порція зради або 'Чому Німеччина відмовляє | ✙Над пропастью кринжи✙

Зараз буде невелика порція зради або "Чому Німеччина відмовляється поставляти Україні зброю?".

Меркель пішла а клоуни політичні повії лишилися. Якщо хтось цікавиться, чому німці, в обличчі старої та нової коаліції, так вперто, і, здавалося б, в тупу відкидають будь-які запити та навіть саму ідею поставок озброєнь Україні, то ось вам декілька причин.

1. Зав'язаність німецької енергетики на російській сировині.
Якщо мадам Меркель, зі слів Клімкіна, Путін просто дурив (а вона і рада була йому вірити), то прагматичний Шольц чудово знає, з ким і з чим має справу. Але є одне "але"...
Відмова від вугілля та атомної енергії як ніколи грає на руку РФ. Російський газ - по суті, найкраще рішення для Берліну з економічної і політичної точки зору (а рахувати гроші німці вміють). У розпал цього опалювального сезону газова вколола як ніколи потужно: маніпуляції Газпрому, відносно холодна зима і закриття АЕС. Сюди можна додати також і інфляцію, яку я особисто відчуваю дивлячись на середній чек з супермаркету чи заправки. Тож очікувати на поступки "пральної машини" (так називають канцелярію канцлера, що знаходиться поряд з Рейхстагом) принаймні цієї зими українцям не варто.

2. Росіянське лобі - бізнес, політика та культура.
Росія в торговому балансі Німеччини займає далеко не останнє і точно вище за Україну місце. Маю маленький приклад з власного життя: один знайомий працює на маленькому підприємстві в Саксонії, яке розробляє та несерійно виготовляє специфічні деталі до автомобілів. Клієнтом цієї компанії свого часу став такий собі "Научно-исследовательский автомобильный и автомоторный институт "НАМИ"". Це той самий НАМІ, що займався розробкою і реалізацією проекту "Кортеж" (думаю, багато хто бачив ролс-ройсоподібні автомобілі путінського кортежу). Достеменно невідомо, що в тих автівках робив НАМІ, а що - німці, але підвіску та ходову точно робили саксонські майстри - свого роду інсайд, розвіданий за пляшкою пива.
Так до чого ж це я? Цей мій знайомий неодноразово бував у відрядженнях в Москві, які оплачувалися дуже і дуже щедро, не дивлячись навіть на той факт, що росіяни все ж постійно намагалися знизити витрати для себе (чи традиційно спиз... вкрасти частину бюджету). Так чи інакше, фаховий механік без вищої освіти заробив на кортежі стільки, що вже другий рік подорожує світом з коханою дружиною. А тепер уявіть, що таких компаній, механіків, умовних "кортежів" тут тисячі. З упевненістю можна сказати, що не левова, проте значна частина німецького економічно активного населення живе за рахунок Москви, і живе дуже добре.
На це накладається, на перший погляд, дивна сентиментальність німців по відношенню до РФ. Не так сильно, як француз, але менш із тим, відносно дружньо дивиться алеманець на росіянина. Причин тому є багато: стосунки "жертви та гвалтівника" - Німеччини та Росії після ДСВ, славнозвісна softpower, ностальгія за НДР на Сході, де Росія - кращий друг, товариш і брат. Тут варто зазначити, що всі ці "россотруднічєства" та їм подібні культурно-спецслужбісько-дипломатичні представництва (можете погуглити, якщо не жаль часу, але скажу коротко: їх доху... дуже багато) свій хліб їдять не дарма, хоча значна частина того хліба і з'єдається по дорозі мишами. Програми студентських обмінів, подорожі в Москву і Петербург, круглі столи, "русский балет", дідовоєватильскі фільми на Амазоні, пельмені (та спизж... вкрадений у нас борщ) і умовна дружина/сусідка/шкільна подруга з Росії/Казахстану косо-криво, але свою справу роблять. Апофеозом цього апогею є захоплення пересічних німців, коли вони дивляться "Парад пабєди 9-го мая". Виходячи з усього цього не важко здогадатися, які електоральні настрої якщо не переважають, то цілком серйозно представлені в Бундестазі.
Тут вам ліва і права руки Кремля (Die Linke & AfD), латентно підрусняве крило SPD і корисні ідіоти дєдушкі Лєніна з інших партій, які розповідають про пацифізм та політику деескалації, поки Rheinmetall будує тренувальний центр для частин СпН ГРУ десь на просторах немитої (факт, до речі).