Резилієнтність – це наш вибір. Ми стаємо психологічно стійким | Crisis Psychologist ❤️🩹🇺🇦
Резилієнтність – це наш вибір.
Ми стаємо психологічно стійкими, коли робимо вибір реагувати на ті обставини життя, у яких опинилися, у резилієнтний спосіб
На страх мужністю, на відчай надією.
Коли вибираємо вставати, після того, як впали.
Попри біль втрат жити, любити й творити життя.
Коли вибираємо загоювати рани душі, а не бути поглинутими ними.
Коли не відступаємо перед труднощами, а шукаємо способу їх долати – і бути людиною та залишатися у Світлі – що б не було.
Що можна зробити
Прийняти страждання.
Воно є неминучою частиною життя. Є біль втрат, є смерть, є хвороби, війна і різні лиха. Ми не вибирали їх. І прийняти – це визнати цю реальність. Це не означає опустити руки, не
робити нічого у відповідь. Прийняти – це визнати… І зробити вибір – попри страждання, попри випробування – жити. Жити з любов’ю та надією, жити згідно цінностей, творити життя…
Розділити страждання.
Бо ми потребуємо співчуття, доброти та підтримки. І оплакування втрат. Біль – потребує бути огорнутим співчуттям. Біль потрібно розділити – це не обов’язково його зцілює, але це дає сили його нести, бути з ним… У цій солідарності – відчуття сили. У цій солідарності теж розуміння, що ми усі потребуємо один одного, ми розділяємо спільну чашу страждання – але у відповідь ми ділимося теж спільною чашою любові…
Відпустити те, що належить відпустити.
Є речі, які ми не можемо змінити. Є те, що не можемо повернути. І нам належить усвідомити це з готовністю відпустити, щоби повернутися до тих можливостей, які не втрачені.
Відпустити лиш те, що має відійти, але не усе – не надію, не любов, не пам’ять, не цінності – бо є те, що не вмирає, що неможливо втратити і що ніхто у нас не може відібрати…
Зосередитися на тому, що не втрачене, що є можливе.
У кожній ситуації воно різне – часом є справді
багато можливостей діяти та змінювати ситуацію – і це важливо робити. Часом простір для зовнішній дій є значно менший, але у нас є можливість діяти внутрішньо – тим, якими ми є у цих обставинах, можливістю бути в любові та світлі, якими б нелюдяними чи важкими не були часом обставини. Ця можливість завжди є – і у нас завжди є вибір її обирати…
Діяти – згідно цінностей. Діяти – у Правді. Бути. Собою, справжнім, вільним. Людиною. Світлом. Любов’ю.
Прийняти страждання – не означає змиритися з життєвими обставинами. Прийняття - це визнання реальності такою, як вона є – а це передумова до того, щоби оцінити, що ми не можемо змінити, а що навпаки – можемо і потребуємо змінювати!
Важливо уміти не додавати додаткового страждання до існуючого, а, на жаль, ми це так часто робимо – наріканнями, стогонами, безконечними внутрішніми протестами і некорисними докорами і т.д. Натомість потребуємо навчитися просто прийняти, і зводитися кожен раз, якщо часом падаємо, і
терпіти біль – і йти далі – у правді і любові…
Матеріал складено на основі відвідування навчальних вебінарів та лекцій в Інституті Когнітивно-поведінкової терапії
