Частенько чуємо, що хтось 'пишається' (а чи й 'гордиться', 'ві | Клайв Стейплз Льюїс🇺🇦

Частенько чуємо, що хтось "пишається" (а чи й "гордиться", "відчуває гордість" і т.д.), приміром, своїм сином, або батьком, або школою, або полком, тож може виникнути й питання щодо того, чи варто вважати гріхом і "гордість" такого штибу. Як на мене, все тут залежить від того, що саме ми маємо на думці, уживаючи слова "гордитися", "пишатися" та інші з подібним значенням. Дуже часто вони звучать у наших вустах як синонім словосполучення "захоплюватися від усього серця". А таке захоплення, ясна річ, нічого спільного з гріхом не має. Утім буває й інакше: той, хто полюбляє згадувати, що "гордиться" чи "пишається" своїм відомим батьком або службою у знаменитому полку, може дерти з цього приводу носа. Тут уже, звісно, йдеться про ваду, та все ж це краще, ніж гордитися собою. Любити когось і захоплюватися кимось опріч себе самого - це вже крок убік від цілковитої духовної руїни, хоч насправді нам не зцілитися, доки любитимемо когось і кимось захоплюватимемося більше, ніж любимо Бога і Ним захоплюємося.

Просто християнство

#lewisdaily
#merechristianity