Нам, українцям, випало на долю таке, про яке ще років десять т | Клайв Стейплз Льюїс🇺🇦

Нам, українцям, випало на долю таке, про яке ще років десять тому навіть помислити не було нагоди. Ми, більшість з нас, вірили, що війни - це щось далеке як в просторі, так і у часі - далеко в минулому. Але історія поводиться з нами як вчитель з учнями - повторює ще раз і ще раз урок, що все може бути, що загрози не бувають подолані назавжди, що зло, навіть якщо спить, то завше може прокинутися.

Війна привнесла в наші життя безліч горя, страждань, скрути, втрат, жахіть, ненависті, руйнувань та розлуки. Попри все це, ми не втрачаємо надії та віри у справедливість і перемогу над ворогом. Ми захищаємо наші домівки, близьких, свої країну, мову та культуру, свободу та право бути українцями від російської агресії. Все це дається важкою ціною, особливо тим, хто найближче до лінії фронту і зупиняє там навалу. Їхні героїзм, самовідданість, самопожертва, патріотизм, сміливість не дають нам права на відчай і пасивність.

Зрештою, ми не перші і далеко не єдині, кому трапилося жити у воєнні дні. Як Ви пам'ятаєте, сам Льюїс пережив обидві світові війни. В першій з них він сам воював у мокрих та холодних зимових окопах, коли йому ще не було й двадцяти, хворів окопною лихоманкою, втратив усіх бойових побратимів, одного з кращих друзів. Поряд з ним розірвався снаряд, який вбив сержанта, що був поруч та кількома осколками поранив Льюїса. Два з них залишилися у його тілі на все життя. Коли почалася Друга Світова війна, Льюїса не мобілізовували у зв'язку з віком, але він сам записався у територіальну оборону і патрулював нічні вулиці Оксфорду. Протягом війни у його домі приймали дітей, яких батьки відправляли подалі від бомбардувань Лондону та околиць. Він працював, писав, проповідував, навчав, читав лекції, проводив радіопередачі - підтримував дух англійських слухачів у важкі часи. Крім того, він був капеланом для молодих британських пілотів, які зупинили в небі гітлерівську авіацію.

Хоча не всі з нас безпосередньо воюють чи волонтерять, та ми теж можемо долучитися до допомоги фронту. Для цього є безліч способів. Ми актуалізуємо для Вас один із них.

Юрій Павлович Чорноморець - християнин, доктор філософських наук, богослов і релігієзнавець, викладач НПУ ім. Драгоманова, багатодітний батько. Попри все, він приєднався до збройних сил у якості снайпера. Він постійно шукає змоги покращити озброєння та оснащення свого підрозділу. Для цього йому потрібна фінансова допомога. Як можна це зробити?

1. Можете перейти на його сторінку у фейсбуці і там знайти реквізити для допомоги. Також, він розпродує свою домашню бібліотеку, а виручені кошти використовує для потреб підрозділу. Можете придбати щось собі і заодно допомогти нашим захисникам.

2. Молодіжний богословський клуб долучився до ініціативи і теж зібрав вартісні богословські книги, які продають, а виручені кошти надішлють Ю. П. Чорноморцю. Детальніше тут.

3. Можете надіслати кошти на наші реквізити - це буде символічний збір на нарнійські мечі та списи:
Реквізити:
Приватбанк: 4149 4390 0802 7033
Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/5GJi7dgcet

Дякуємо за співучасть!

Впрягаймося до перемоги!

І, пам'ятайте, пожертва не буває маленькою!

#словоредактора
#donate