І Любов-потреба, так само, як Задоволення-потреба, не триватим | Клайв Стейплз Льюїс🇺🇦

І Любов-потреба, так само, як Задоволення-потреба, не триватиме довше від самої потреби. Це, на щастя, не означає, що вся прихильність, яка починається із Задоволення-потреби, є минущою. Сама собою потреба може бути стійкою і багаторазовою. До Любови-потреби можна прищепити інший тип любови. Моральні принципи (подружня вірність, синівська шана, вдячність і т.п.) можуть зберегти стосунки на все життя. Але там, де Любов-потреба покинута напризволяще, навряд чи можна сподіватися, що вона не „помре“, як тільки потреба перестане бути актуальною. Саме тому світ дзвенить від скарг матерів, чиї дорослі діти забули за них, і покинутих коханок, бо любов їхніх коханців була суто потребою, яку вони задовольнили. Любов-потреба до Бога перебуває в іншому становищі, оскільки наша потреба в Ньому ніколи не може закінчитися – ані в цьому, ані в іншому світі. Але наше усвідомлення її – може, і тоді вмирає сама Любов-потреба. „Коли Диявол захворів, він поводився, немов монах“. Здається, немає підстав називати лицемірною короткотривалу побожність у людей, чия релігійність згасає, як тільки вони звільнилися від „небезпеки, нужди чи горя“. Чому б їм не бути щирими? Вони були у відчаї й волали про допомогу. А хто б не волав?

Чотири Любові
#thefourloves
#lewisdaily