Про неймовірну крутість фільму
«Все завжди і водночас» сказано вже багато, тому замість цього я познайомлю вас із групою, яка написала до нього саундтрек. Чому? Тому що я не можу, ааа, я слухав їх ще роки три тому,
і чому про них ніхто не знає?!
Son Lux — американська експериментальна група с трьох учасників, і найкраще я можу описати їх музику як «пісні порожніх кімнат». Щось, схоже на лімінальний простір, в основі, а над ним — деформований голос вокаліста, обривчаста електроніка, нотки джазу, ембіенту, пост-року. І все це видається якоюсь симфонією в порожнечі, яка існує просто заради існування і не потребує свідків.
Рекомендую почати з альбому Tomorrows I, дуже ммм… геометричного, що помітно навіть з обкладинки. А після нього — чого б і не Tomorrows II&III? Якщо хочете послухати окремі композиції: Honesty, Last light, Different kind of love, Plans we made, Easy.
Я під ці композиції стільки текстів написала, ви навіть не уявляєте.
