«За муки і смерть наших братів та сестер, за голод в Україні, за всі знущання…». Ці слова стали останніми, які у своєму житті почув консул срср, довірена особа сталіна — Олексій Майлов.
Львів, 21 жовтня 1933 року. Вісімнадцятирічний хлопець, член ОУН Микола Лемик зважився на сплановане вбивство представника сталінського режиму. Лемик прибув до радянського консульства, увійшов до кабінету консула срср й промовив останні у житті Майлова слова. Після них і здійснив постріл. Без опору й спроби втечі, хлопець дочекався на польську поліцію та здався.
Ціллю такого вчинку була не ліквідація прибічника й учасника червоного терору, а судовий процес опісля. Саме там, у залі суду, де були присутні й журналісти, Микола Лемик заявив:
атентат здійснено на знак протесту і помсти за Голодомор в Україні.Це історія про відданість боротьбі та відважність. У кожного свої герої: для когось це стукач павлік морозов, який здав рідного батька заради утопії; а для когось — Микола Лемик, який ліквідував високопосадовця заради помсти за мільйони жертв співвітчизників.
Данило Брусов
